Чи потрібно сплачувати ЄСВ адвокату, який працює у адвокатському об’єднанні?

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є:

• роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (пп. 1);
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську (пп. 5).

Тобто, як адвокатське об’єднання є платником єдиного внеску за особу, як за працівника, так і сама особа є платником єдиного внеску, як така, що провадить незалежну професійну діяльність.

Водночас, згідно з ст. 7 Закону про ЄСВ база нарахування єдиного внеску:

1) для роботодавців (пп. 1 п. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) - сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

2) для осіб, що провадять незалежну професійну (адвокатську) діяльність (пп. 5 п. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ) - сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (не менше за розмір мінімального страхового внеску).

Тож особа, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, має сплачувати за себе ЄСВ у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, навіть за умови відсутності отримання доходу як особа, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Проте тут варто звернути увагу на те, що п. 3 ст. 4 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Тобто, отримуючи заробітну плату в адвокатському об’єднані, здійснювати індивідуальну діяльність такий адвокат фактично не може.

Однак, податківці у ІПК від 24.01.2018 р. №275/К/99-99-13-02-03-14/ІПК, в якій зазначалось, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зобов'язана сплачувати єдиний внесок незалежно від того, що така особа є одночасно засновником адвокатського об'єднання і отримує заробітну плату за трудовим договором або винагороду за цивільно-правовим договором, що є базою нарахування єдиного внеску.

Крім того, аналогічний підхід щодо необхідності нараховувати і сплачувати ЄСВ адвокатом за себе у даній ситуації наводила і Національна Асоціація Адвокатів України у Рішенні №37 від 12.04.2019 р.

Та, своєю чергою, наразі маємо позитивний висновок ВС від 27.11.2019 р. у справі №160/3114/19, яким встановлено, що адвокат вважається самозайнятою особою і зобов`язаний сплачувати ЄСВ не нижче розміру мінімального внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Отже, вважаємо, що в цілому, адвокат має підстави не сплачувати ЄСВ за себе як за особу, що провадить незалежну професійну діяльність, за умови отримання заробітної плати в адвокатському об’єднанні. Так, за такого підходу необхідно бути готовим оспорювати таку позицію в судовому порядку, якщо податківці не змінять своєї думки або анулювати реєстрацію як самозайнятої особи.