Підприємець - «загальносистемник» нараховує ЄСВ навіть за відсутності прибутку

Перш за все зверніть увагу, що згідно з пп. 9 п. 6 Порядку №481 у графі 9 Книги фізособами – підприємцями зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

При цьому, податківці роз’яснюють, що якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється. Тобто підприємець на загальній системі оподаткування фактично не може мати від’ємне значення суми чистого оподатковуваного доходу (збитку).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄСВ встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Таким чином, за січень та лютий підприємець зобов’язаний нарахувати ЄСВ у розмірі не менше за розмір мінімального страхового внеску (а саме 3723 * 22% = 819,06 грн). А за березень відповідно сумі оподатковуваного прибутку – 4000 грн * 22% = 880 грн.

Отже, за квартал потрібно сплатити ЄСВ в сумі 2518,12 грн.