Не всі підприємства та не всі працівники можуть отримати допомогу по частковому безробіттю

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, коли:

а) зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць; 

б) зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.

Порядком надання допомоги по частковому безробіттю, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 N 103 (зі змінами), передбачено, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва (пункт 1.3.). При цьому, допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції (пункт 1.4).

Під зупиненням (скороченням) виробництва, відповідно до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю, розуміється зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.

У свою чергу, під «невідворотним та тимчасовим характером» зупинення (скорочення) виробництва розуміється зупинення (скорочення) виробництва, що виникає у зв'язку з: а) фінансовою або економічною кризою, економічною блокадою, аварією, пожежею, масовими заворушеннями, терористичним актом, війною, стихійним лихом (землетрусом, буревієм, повінню, смерчем тощо), закриттям морських проток, що трапляється на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження; б) забороною експорту (імпорту), валютними обмеженнями, прийнятими органами державної влади; в) забороною органами державної влади використовувати матеріали, сировину, комплектуючі, що застосовувались у цьому виробництві; г) іншими непередбачуваними та непереборними подіями, що відбуваються незалежно від волі та бажання підприємства і призводять до зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу.

Тобто, по-перше, допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (окрім випадків, передбачених нижче) за наявності сукупності таких умов:

1) застраховані особи втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу;

2) скорочення тривалості робочого часу зумовлено зупиненням (скороченням) виробництва продукції;

3) трудові відносини з такими застрахованими особами не припинені;

4) підприємство, цех, дільниця, де працюють застраховані особи, мають замкнутий цикл виробництва;

5) зупинення (скорочення) виробництва має невідворотний та тимчасовий характер;

6) зупинення (скорочення) виробництва триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців;

7) зупинення (скорочення) виробництва не залежить від працівників та роботодавця;

8) зупинення (скорочення) виробництва охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць.

По-друге, допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (окрім випадків, передбачених нижче) за наявності сукупності таких умов:

1) застраховані особи втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу;

2) скорочення тривалості робочого часу зумовлено зупиненням (скороченням) виробництва продукції;

3) трудові відносини з такими застрахованими особами не припинені;

4) зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним;

5) вичерпано всі можливі заходи щодо запобігання зупиненню (скороченню) виробництва та тривалості робочого часу, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що зменшення заробітної плати працівників при незмінній тривалості робочого часу не є підставою для отримання допомоги по часткову безробіттю, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про зайнятість населення» необхідною передумовою для отримання такої допомоги є зменшення заробітної плати саме внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу.

Не всі підприємства та не всі працівники можуть отримати допомогу по частковому безробіттю.

Право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір страхового внеску, та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць. Право на зазначену допомогу також мають особи, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.

Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:

зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;

є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;

працівник: а) письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем); б) працює на цьому підприємстві за сумісництвом; в) проходить на підприємстві альтернативну (невійськову) службу; г) залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 7 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції. Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва; не мають непогашеної заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 01 січня 2011 року та (або) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникли до зупинення (скорочення) виробництва; не мають несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та (або) Закону України "Про зайнятість населення".