• Посилання скопійовано

Працівник сам вирішує, як повертати отримані підзвітні кошти

Після відрядження виникла необхідність повернути надміру витрачені із корпоративної платіжної картки кошти. Які є законодавчо обґрунтовані шляхи такого повернення та вимоги до їх оформлення?

Запитання: Після закінчення відрядження виникла необхідність повернути надміру витрачені із корпоративної платіжної картки кошти (знято із картки більше аніж відзвітовано). Які є законодавчо обґрунтовані шляхи такого повернення та які законодавчі вимоги до оформлення таких повернень:

- чи обов’язково такі надміру витрачені кошти повертати працівникові лише в касу підприємства? 

- чи можна повернути такі кошти прямо на корпоративну картку через термінал (банк вказує нам на наявність такої можливості) та чи треба при цьому оприбутковувати їх по касі?

- чи можна повернути такі кошти прямо на корпрахунок у банку (через оформлення Довіреності) та як це зробити правильно, та чи оприбутковувати попередньо їх по касі чи ні?

Які будуть поради чи застереження у разі, коли така ж ситуація із повернення коштів буде пов’язана із закордонним відрядженням?

Відповідь: Згідно із Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженим наказом Міндоходів України від 02.12.2013 р. №845:  «За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання Звіту». Отже, хоча в Положенні про ведення касових операцій і згадується весь час про повернення коштів до каси, на нашу думку, не існує чіткого порядку повернення отриманих (в будь-який спосіб) підзвітних коштів, і те, як повертати такі кошти – в банк або в касу, вирішувати самому працівнику. Головне, щоб при цьому було дотримано строків такого повернення, встановлених законодавством.  

Якщо кошти повертаються до каси, то вони оприбутковуються прибутковим касовим ордером – працівник отримує відривну частину ордеру – квитанцію. Якщо кошти зараховуються на рахунок підприємства (в тому числі, на корпоративний рахунок, якщо договір із банком дозволяє таке зарахування), у підзвітної особи залишається банківська квитанція. Зверніть увагу: працівник повинен оформити не внесення коштів на банківський рахунок від імені підприємства, а саме повернення підзвітних коштів на рахунок підприємства від свого імені (бо інакше в підприємства будуть проблеми при перевірці касової дисципліни з питання, чому кошти були внесені підприємством на рахунок без попереднього оприбуткування в касі).  

Що стосується повернення (зарахування) коштів на корпоративний рахунок через термінал, то навіть якщо така технічна можливість є, ми б не радили нею користуватися. Адже термінал не ідентифікує особу, яка робить внесення на банківський рахунок готівкою. А якщо в документі про таке внесення (якщо він буде наданий терміналом) не буде зазначено, що це працівник повернув кошти, і це не буде зазначено у банківських документах (зокрема, у виписці банку), то як довести, що це було саме повернення надміру витрачених або невикористаних коштів підзвітною особою, а не зарахування коштів від невідомої особи, а отже, безповоротна фінансова допомога? Навіть наявність у працівника квитанції з терміналу без його ідентифікації як платника в ній, і зазначення відповідного призначення платежу, це слабкий захист при податкових перевірках, тобто, можливо, податківці не визнають це порушенням, але гарантій не може дати ніхто.      

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Утримання комунального та кредитного боргу за виконавчими листам із суми допомоги за лікарняними
    Підприємство має виконавчі листи за працівниками на погашення боргу за комунальними платежами, кредитами тощо. Чи можна робити утримання із нарахованої суми допомоги з тимчасової непрацездатності (за рахунок підприємства, за рахунок ПФУ, доглядових)?
    16.08.202498
  • Використання автовишки двома працівниками одночасно – водієм та оператором
    На підприємстві є автовишка. Водій, який має категорію С, боїться висоти. Чи можна закріпити автовишку, як авто за працівником з категорією С, а оператором вишки призначити іншого працівника? Чи потрібно отримувати посвідчення на роботу на висоті обом працівникам чи тільки оператору?
    17.06.202458
  • Розрахунок вихідної допомоги з 12 вересня 2023 року
    Як має розраховуватись вихідна допомога з 12.09.23 р., якщо вона визначена в розмірі середньої заробітної плати: за 2 чи 12 місяців?
    20.10.20231 129
  • Витрати на транспортні послуги у благодійного фонду
    Благодійник (резидент) за заявою БФ закупив за кордоном обладнання, перевезення якого оплатив БФ за рахунок отриманої від інших благодійників допомоги. Куди віднести витрати на транспортні послуги: потрібно їх додати до вартості обладнання чи списати окремо на благодійну діяльність та відобразити в звіті про використання доходів неприбуткової організації?
    10.04.2023188
  • Лист з Районної військової адміністрації на звернення ПФУ
    На підприємство надійшов лист з Районної військової адміністрації, що з ПФУ звернулись з листом щодо нарахування зарплати меншої від МЗП у листопаді 2021 р. Порушили вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ (якщо база нарахування ЄСВ менша за МЗП, сума ЄСВ розраховується, як добуток МЗП). Чи правомірна їх вимога? Ситуація в листопаді 2021 р. була наступна...
    21.07.2022112