Працівник у статусі нерезидента без зміни громадянства: вплив на роботодавця

Відповідно до пп. 14.1.122 ПКУ, нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України.

Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень пп. 14.1.213 ПКУ, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Отже, для того, щоб особа вважалась нерезидентом, вона повинна відповідати певним характерним критеріям, а саме бути іноземцем чи особою без громадянства або громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізособи, то фізособа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Отже, незважаючи на те, що дистанційний працівник набув статус нерезидента, він залишається резидентом України, оскільки громадянство не змінилося та центр життєвих інтересів якого знаходиться в Україні.

Скоріш за все, отримання такого статусу робиться з метою уникнення подвійного оподаткування, якщо виникає в особи, зокрема, але не виключно, обов’язок сплачувати податки в іншій країні. Проте, не все так просто, доводити свій нерезидентський статус такому працівнику доведеться в судовому порядку.

Тож, для роботодавця в частині оподаткування доходу дистанційного працівника чи відображення у звітності нічого не змінюється.