Доплата за суміщення: це помилка?

Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації.

Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою посадою чи обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до норм ст. 105 КЗпП.

Розміри доплат за суміщення посад або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. 2 ст. 105 КЗпП).

Доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюють зазвичай у межах однієї категорії посад й обов’язково визначають у наказі, який обсяг додаткових обов’язків виконуватиме працівник за суміщуваною посадою.

Рішення про конкретний розмір доплати приймає роботодавець залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного робочого часу.

Отже, доплата провадиться виключно за наказом, оскільки виконання роботи за суміщенням посад не відображається в табелі обліку робочого часу та встановлюється відповідно до вимог ст. 105 КЗпП на умовах, передбачених колективним договором. В колективному договорі та наказі про суміщення має бути чітко зазначено, від якої саме посади встановлюється доплата. 

Таким чином, працівнику, який поряд з основною роботою суміщатиме іншу посаду, може бути проведено доплату у відсотковому співвідношенні. І це не буде порушенням чинного законодавства, якщо роботодавець проводитиме доплату у певному відсотку саме від окладу тієї  посади, яку суміщатиме працівник. Головне – цю умову прописати в наказі.