Є-лікарняний від колишнього працівника: як діяти?

Страхування на випадок хвороби триває з моменту встановлення трудових відносин до моменту їх припинення. Отже, розірвання трудового договору тягне за собою припинення дії страхування здоров’я на випадок хвороби. 

Статтею 15 Закону №1105 та Порядком №440 передбачено можливість оплати роботодавцем власним коштом перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Стаття 12 Закону №1105, зокрема, надає право на страхові виплати за тимчасовою втратою працездатності застрахованій особі з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення). 

Як бачимо, ані в Законі, ані в Порядку не зазначено вимоги щодо обов'язкової оплати лікарняного з тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, що настала після дати звільнення працівника. Тому за рахунок коштів роботодавця оплачуються тільки ті п'ять днів тимчасової непрацездатності, які припадають на період роботи включаючи дату звільнення. 

Тож, діюче законодавство передбачає лише оплату лікарняного після звільнення, у разі, якщо страховий випадок настав хоча б в останній день звільнення та продовжується після припинення трудового договору. У цьому випадку за рахунок коштів роботодавця оплачують лише дні до звільнення або тільки день звільнення (і то, за умови, якщо він в цей день не працював). А от з шостого дня працівникові вже надається допомога за рахунок ПФУ на увесь період хвороби до закриття лікарняного. 

Оплата лікарняного, ані колишнім роботодавцем (оскільки він щодо колишнього працівника не виступає страхувальником), ані ПФУ, в якому зафіксовано, що тимчасова непрацездатність колишнього працівника настала далеко після дати звільнення, не передбачена законодавством.