Безперервна 24-годинна зміна: чи можливо?

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого робочого часу, для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин.

Відповідно до підсумованого обліку робочого часу, робота для такої категорії працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі (Методрекомендації №138).

Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 КЗпП, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП), щоб тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП).

Що це означає та як це виконати?

Відповідно до п. 4 Методрекомендацій №138 виходячи з виробничих потреб,  роботодавець в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну.   

А тривалість  щоденного  (міжзмінного) відпочинку має бути не менше, як 12 годин на добу (п. 8 Методрекомендацій №138).

З вищезазначеного робимо висновок, що один працівник не може працювати 24 години на зміні, бо це є порушенням його права на відпочинок та норм законодавства.

Прийнятним може бути такий графік роботи, наприклад: 

• 2 зміни по 12 годин (включаючи перерву на обід 1 год.) з 07.00 год. до 19.00 год., з одним вихідним днем. 
• потім 2 зміни в ніч, зміна по 12 годин (включаючи перерву на обід 1 год.) з 19.00 год. до 07.00 год.;
• після нічної зміни 3 вихідних дні.

Загалом цей цикл триває 8 днів. Після нічної зміни робітник відпочиває перед виходом на наступну зміну з 07.00 год. - 72 години. Тобто, відповідно до Методрекомендацій №138, працівникам надано додатковий вихідний день після нічних змін - 24 години. 

Дивлячись на цей графік роботи при підсумованому обліку робочого часу, бачимо, що тривалість перерви в роботі між змінами дотримана (включаючи перерву на обід), також відсутнє призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд. Крім того, працівник відпрацювавши в нічну зміну, йде відпочивати, а потім знову виходить в нічну зміну (а не в денну), а надалі це компенсується вихідними днями.

Також можливий «класичний» 4-денний графік з 12-годинними змінами з перервою на обід: 

• денна зміна з 8 до 20 годин першої доби;
• нічна зміна з 20 годин другої доби до 8 годин третьої доби;
• четверта доба – вихідний.

Або можна залишити наявний графік, за яким працівники працюють на сьогодні.

Таким чином, за розглянутими графіками, підприємством буде дотримано норм, які визначені в ст. 59 КЗпП і тому штраф за порушення норм трудового законодавства в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, передбаченого абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, не застосовуватиметься.

При підсумованому обліку встановлюється також обліковий період, який може бути: місяць, квартал, півріччя, рік тощо. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства, який охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді (п. 6 Методрекомендацій №138). 

Чим триваліший такий період, тим легше компенсувати недопрацьовані в одному місяці години переробітком в іншому місяці. 

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. 

Однак визначається та оплачується понаднормовий час (ст. 106 КЗпП) тільки наприкінці облікового періоду. Крім того, слід пам’ятати, що до закінчення облікового періоду наднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Нагадаємо, що доплата за роботу в нічний час проводиться за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду. У листі Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1537/0/102-17 зазначено, щоб оплатити роботу вночі, потрібно розрахувати годинну ставку. Для цього місячну тарифну ставку (оклад) ділять на норму годин, визначену графіком роботи у відповідному місяці.

Отже, якщо в результаті виявиться відпрацьований понад норму час (визначений наприкінці облікового періоду), то він оплачується як наднормові години у подвійному розмірі годинної ставки.