Одночасна робота на декількох підприємствах

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 24 КЗпП).

Отже, законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах. 

Втім, роботодавці можуть встановити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх у колективному чи в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти інформацію про наявність чи відсутність інших місць роботи).

В п. 2 Постанови № 245 зазначається, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Однак це обмеження поширюються на працівників державних підприємств, установ та організацій. 

Тож, якщо працівник працює лише у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.

Звертаємо увагу, що одночасного виконання роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час. Тут головне, щоб час виконання обов’язків за сумісництвом не співпадав з режимом роботи за основним місцем роботи.

Таким чином, якщо робота працівника за сумісництвом здійснюється у вільний від основної роботи час, це його право, яке не заборонено законодавством. Тому працівник приватного підприємства може у вільний від основної роботи час працювати за сумісництвом на інших приватних підприємствах (дві, чотири і навіть більше годин щодня), але при цьому має залишатися достатньо часу для відпочинку.