Термін відпустки без збереження зарплати обмежується строком, на який встановлено карантин

Статтею 26 Закону про відпустки визначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається до загального терміну, встановленого ч. 1 цієї статті.

Таким чином, працівник може перебувати у відпустці без збереження зарплати на весь період карантину, встановленого КМУ (аж до дня  завершення карантину), якщо на це є згода як працівника, так і роботодавця.  На сьогодні карантин встановлено до 31.12.2020 р. (див. п. 1 постанови Кабміну №641).

Щодо отримання допомоги по частковому безробіттю та звільнення

Частиною 6 ст. 47-1 Закону про зайнятість визначено, що у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пп. 1 ст. 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пп. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38 КЗпП, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розберемо, які саме підстави розірвання трудового договору приведуть до обов'язку повернути отримані від центру зайнятості кошти:

• розірвання трудового договору з ініціативи власника у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця)(п. 1 ст.40 КЗпП);
• припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
• розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Якщо звільнення відбулося з інших підстав, тоді допомогу повертати не потрібно. Наприклад, допомогу не потрібно повертати, якщо працівника звільнено за його ініціативи в зв'язку з переїздом на нове місце проживання,  або звільнення в зв'язку з переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство та інші підстави, передбачені КЗпП, крім тих, які прямо визначені ст. 47-1 Закону про зайнятість.

Зверніть увагу, якщо допомога по частковому безробіттю  отримана за період два місяці (травень-червень), строк для «відпрацювання» після отримання допомоги  становить два місяці (тобто період, що дорівнює періоду виплати допомоги), а не шість місяців.