Як розробляти графіки змінності продавцям?

Встановлення режиму роботи – це право підприємства, установи, організації, яке реалізується роботодавцем та трудовим колективом за погодженням з профспілковим комітетом.

Час початку та час закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) та графіками змінності відповідно до законодавства.

Мінсоцполітки у листі від  09.07.2019 р. №799/0/204-19 наголосило, що відповідно до п. 13 Типових правил №213 (в частині, що не суперечить Конституції і законам України), графіки змінності доводяться до відома працівників, як правило, не пізніше чим за один місяць до введення їх в дію.

Тобто раніше можна, а пізніше – зась. В цьому, звісно, логіка є, про що пояснимо нижче.

Також було наголошено, роботодавцем самостійно у ПВТР або у колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю встановлюються:

• режим роботи;
• тривалість робочого часу;
• час відпочинку.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому в ПВТР. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Отже, з відповіді фахівців Мінсоцполітики зрозуміло, що працівників однозначно потрібно ознайомлювати з графіками змінності не пізніше ніж за 1 місяць. Таким чином, вносити зміни до штатного розпису (вводити нову штатну одиницю касира) варто заздалегідь, і приймати його на роботу (застосовувати нові графіки роботи старих касирів) слід вже через місяць після такого попередження. Також читайте тут.

Щодо того, як правильно зробити графіки змінності в цій ситуації, зазначимо таке:

Коли створюємо графіки змінності слід керуватися загальними нормами трудового законодавства, а саме:

1. ст. 57 КЗпП. Початок і закінчення роботи. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством;
2. ст. 58 КЗпП. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

3. ст. 59 КЗпП. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
4. ст. 66 КЗпП. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Також, рекомендуємо звернути увагу на ст. 61 КЗпП. На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП).

Методичні рекомендації із застосування підсумованого обліку робочого часу можна переглянути тут.

Отже, не можна не порушити трудове законодавство, коли у магазині працює один працівник, а графік роботи магазину з 8:00-18-00 без перерви та вихідних. В цьому випадку потрідно наймати щонайменше двох працівників.