Головна Усі консультації Облік та звітність Звітність

Реєстрація за неосновним місцем обліку: нюанси звітності та оподаткування

Підприємство орендувало склад та офіс на території іншої області. Чи потрібно реєструватися в ДФС за місцезнаходженням орендованих складу і офісного приміщення, як неосновного місця реєстрації? Які звіти, податки і збори потрібно подавати і сплачувати за неосновним місцем обліку? Куди подавати форму №1ДФ і звіт з ЄСВ?

Про оренду приміщень потрібно інформувати територіальні органи ДФС за основним місцем обліку підприємства, що і було зроблено шляхом подання форми № 20-ОПП.

Взагалі, платники податків зобов’язані повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням згідно з п. 8.1 розділу VIII Порядку №1588. Відповідно до п. 8.2 розділу VIII Порядку №1588 об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Дії щодо оренди приміщень можуть спричинити, зокрема, необхідність реєстрації РРО за місцем його розташування (якщо буде здійснюватись роздрібний продаж товарів чи надання послуг за готівку), сплати ПДФО з доходів працівників, що будуть працювати в орендованих приміщеннях.

Якщо орендовані приміщення розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, де підприємство не перебуває на обліку, то такому підприємству потрібно ставати на облік у податкових органах таких адміністративно-територіальних одиниць. Це буде неосновне місце обліку платника податків (п. 63.3 ПКУ).

Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків може здійснюватися на підставі повідомлення за ф. №20-ОПП, у якому слід було визначити податковий орган, у якому підприємство бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням орендованих приміщень. Це здійснюється шляхом заповнення графи 11 – там потрібно було проставити позначку у тому випадку, якщо підприємство бажає стати на облік у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, які визначаються за інформацією у графах 6 та 7 форми №20-ОПП.

Якщо до ф. №20-ОПП було внесено цю інформацію про податковий орган за неосновним місцем обліку, то це звільняє від подання заяви за ф. № 17-ОПП (п. 7.2 розділу VII Порядку №1588). 

Якщо ж цього не було зроблено, слід діяти за правилами, встановленими у розділі VII Порядку №1588. А саме: згідно з п. 7.2 розділу VII Порядку №1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку №1588). 

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою №17-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Виходячи з умов запитання орендується склад та офіс, тож можна прийти до висновку, що за неосновним місцем обліку буде сплачуватись лише ПДФО з доходів працівників, що працюватимуть у цих підрозділах. ЄСВ та військовий збір сплачується за основним місцем обліку.

Більш докладно про це ми писали у "ДК" №24 від 12.06.2017 р. у статті "Порядок сплати ПДФО та ВЗ". У статті розказано, як сплачувати ПДФО за неосновним місцем обліку та заповнити розрахунок за формою №1ДФ. Зокрема, ПДФО, нарахований з доходів працівників відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Такий напрям сплати ПДФО зберігається і в тому випадку, коли відокремлений підрозділ не вповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за себе. Тоді всі обов'язки податкового агента виконує юрособа, але напрям сплати – місцевий бюджет за місцезнаходженням складу, офісу – не змінюється!

Форма №1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подається підприємством  до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основне місце обліку), а до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу (неосновне місце обліку) надсилається копія. У порції, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізосіб (працівників) такого підрозділу.

Також див. лист ДФСУ від 22.05.2017 р. №12807/7/99-99-13-01-01-17.

Всі інші звіти та податки, в тому числі звіт з ЄСВ, подаються та сплачуються за основним місцем обліку.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Звітність
Теги:
1-ДФ , Звітність , Оренда , ПДФО , Реєстрація

Коментарі: 2

Новини по темі

Консультації по темі