• Посилання скопійовано

Подвійна звітність може привести до подвійного оподаткування

При подачі розрахунку земельного податку за 2015 р. електронний звіт було подано двічі ( 29.01.2015 та 30.01.2015 рр.), оскільки не було підтвердження. Згодом з'ясувалося, що є недоїмка і пеня, бо зареєстровано одразу два звіти під різними номерами, а кошти списувалися як за дві різні ділянки. Як вирішити дану ситуацію?

Нажаль, ПКУ не надає можливості відкликати подану податкову звітність, якщо вона помилково подана двічі. Тому, в описаній ситуації слід скористатись приписами ст. 50 ПКУ та подати уточнюючу звітність, якою забрати всі нарахування та узгоджені ПЗ із земельного податку.

Причому, відсутність факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів у зв'язку з самостійно виявленою помилкою не вимагає сплати штрафних санкцій, передбачених ч.3  п. 50.1 ПКУ.

Отже, у підприємства насьогодні є три шляхи примусу органів ДФС до вирішення цієї ситуації:

1) подати уточнюючий розрахунок (скажімо, до звітності, що подана 30.01.2015 р.) та у зв'язку з її неприйняттям оскаржити дії посадової особи — як щодо визнання повторної (аналогічної) податкової звітності прийнятою, так й щодо неприйняття уточнюючого розрахунку;

2)  дочекатись податкового повідомлення-рішення на донараховані ПЗ із земельного податку за повторною податковою звітністю з податку на землю та оскаржити як дії (див. п.1), так і саме рішення;

3) подати уточнюючий розрахунок (скажімо, до звітності за 30.01.2015 р.) та вимагати повернення зайво сплачених коштів (в умовах запитання зазначено, що списувались кошти як за дві різні земельні ділянки). У разі відмови, оскаржити до вищестоящого ДФС як бездіяльність в загальному порядку, визначеному ст. 56 ПКУ та  Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №916.

Якщо фіскальний орган не вирішить цю проблему — звернутись до адміністративного суду (щодо кожного з наведених вище шляхів або об'єднати їх в залежності від обставин).

Хоча, на нашу думку, варто також провести звірку та з'ясувати, чи сплачені поточні кошти помилково органом ДФС не зараховувались за цими двома податковими деклараціями за землю. Адже, в такому випадку недоїмка є по обох поданих деклараціях, відповідно буде два податкових повідомлення-рішення.

Крім цього, варто звернути увагу на те, що у декларації з податку на землю наводяться дані про документи, які засвідчують/підтверджують право власності/користування землею, дата та номер держреєстрації прав власності/користування землею, кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності), тож у податківців була можливість з’ясувати, що декларація подана двічі про одну й ту ж ділянку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202628
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202628
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202639
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202648
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202646