Подвійна звітність може привести до подвійного оподаткування

Нажаль, ПКУ не надає можливості відкликати подану податкову звітність, якщо вона помилково подана двічі. Тому, в описаній ситуації слід скористатись приписами ст. 50 ПКУ та подати уточнюючу звітність, якою забрати всі нарахування та узгоджені ПЗ із земельного податку.

Причому, відсутність факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів у зв'язку з самостійно виявленою помилкою не вимагає сплати штрафних санкцій, передбачених ч.3  п. 50.1 ПКУ.

Отже, у підприємства насьогодні є три шляхи примусу органів ДФС до вирішення цієї ситуації:

1) подати уточнюючий розрахунок (скажімо, до звітності, що подана 30.01.2015 р.) та у зв'язку з її неприйняттям оскаржити дії посадової особи — як щодо визнання повторної (аналогічної) податкової звітності прийнятою, так й щодо неприйняття уточнюючого розрахунку;

2)  дочекатись податкового повідомлення-рішення на донараховані ПЗ із земельного податку за повторною податковою звітністю з податку на землю та оскаржити як дії (див. п.1), так і саме рішення;

3) подати уточнюючий розрахунок (скажімо, до звітності за 30.01.2015 р.) та вимагати повернення зайво сплачених коштів (в умовах запитання зазначено, що списувались кошти як за дві різні земельні ділянки). У разі відмови, оскаржити до вищестоящого ДФС як бездіяльність в загальному порядку, визначеному ст. 56 ПКУ та  Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим Наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. №916.

Якщо фіскальний орган не вирішить цю проблему — звернутись до адміністративного суду (щодо кожного з наведених вище шляхів або об'єднати їх в залежності від обставин).

Хоча, на нашу думку, варто також провести звірку та з'ясувати, чи сплачені поточні кошти помилково органом ДФС не зараховувались за цими двома податковими деклараціями за землю. Адже, в такому випадку недоїмка є по обох поданих деклараціях, відповідно буде два податкових повідомлення-рішення.

Крім цього, варто звернути увагу на те, що у декларації з податку на землю наводяться дані про документи, які засвідчують/підтверджують право власності/користування землею, дата та номер держреєстрації прав власності/користування землею, кадастровий номер земельної ділянки (у разі наявності), тож у податківців була можливість з’ясувати, що декларація подана двічі про одну й ту ж ділянку.