Відповідь на подібне питання ми розглядали в статті «Викривлення фінзвітності — наслідки для бізнесу, директора та головбуха». Тому надамо відповідь в першу чергу за матеріалами цієї статті.
Ваше занепокоєння є абсолютно обґрунтованим. У сучасній діловій практиці фінансова звітність перестала бути виключно податковим інструментом — вона стала юридичним фундаментом для визначення повноважень директора та дійсності господарських договорів.
Нижче розглянемо правові наслідки таких помилок та механізмів захисту.
Фінансова звітність як маркер «значного правочину»
Ключовий ризик полягає у вимогах Закону про ТОВ. Згідно зі ст. 44 цього Закону, правочин вважається значним, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу.
Якщо у вашій звітності допущено помилку (наприклад, некоректна класифікація активів, відсутність первинних документів або штучне заниження балансової вартості), це безпосередньо викривлює базу для розрахунку.
Таким чином, ви укладаєте договір, вважаючи його «звичайним», оскільки орієнтуєтесь на (помилкові) цифри звітності. Згодом з'ясовується, що через помилку реальна вартість активів була іншою, і цей договір фактично є «значним», а отже, потребував попередньої згоди загальних зборів учасників.
Ризик нікчемності договору
Відсутність належної згоди загальних зборів на вчинення значного правочину робить його нікчемним в силу закону (ч. 5 ст. 44 Закону про ТОВ).
Однак, судова практика, зокрема позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц та від 02.11.2021 №917/1338/18), вказує на нюанс: суд перевірятиме не лише факт помилки, а й добросовісність сторін.
Якщо контрагент доведе, що він покладався на надану вами недостовірну звітність і не міг знати про реальний стан справ, або навпаки — якщо буде доведено змову чи недобросовісність, наслідком може стати двостороння реституція (повернення всього отриманого за договором), що часто є катастрофічним для бізнесу.
Цивільно-правова відповідальність та відшкодування збитків
Навіть якщо договір встоїть, контрагент має право вимагати відшкодування збитків на підставі ст. 22 та ст. 623 ЦКУ, якщо доведе, що:
- Викривлення у звітності були істотними;
- Він уклав невигідну угоду саме через довіру до наданих цифр (наприклад, щодо платоспроможності вашої компанії).
Персональна відповідальність директора
Важливо розуміти, що за організацію обліку та достовірність звітності відповідає керівник. Якщо помилка призвела до збитків для вашого підприємства (наприклад, через судові позови контрагента), власники можуть ініціювати стягнення збитків особисто з вас. У найгірших сценаріях, якщо це призвело до неплатоспроможності, можлива субсидіарна відповідальність у процедурі банкрутства.
Як захистити компанію та директора у тексті договору
Щоб мінімізувати ризики, може бути доречним включити до договору спеціальні захисні застереження:
- Застереження про незалежний аналіз;
- Включіть пункт, у якому контрагент підтверджує, що він здійснив власний незалежний аналіз фінансового стану вашого підприємства та оцінку ризиків, не покладаючись виключно на надану звітність;
- Формулювання: «Сторона підтверджує, що до підписання договору здійснила самостійний аналіз ризиків та фінансового стану іншої Сторони і розуміє всі наслідки укладення правочину». Це ускладнить опоненту можливість заявити, що його «ввели в оману».
Декларація про «незначність» правочину
Варто зафіксувати, що сторони дійшли згоди: на момент підписання цей правочин не є значним у розумінні ст. 44 Закону №2275, базуючись на наявних даних.
Розподіл відповідальності (обмеження регресу)
Можна передбачити, що навіть у разі встановлення факту нікчемності правочину через процедурні порушення (наприклад, помилки в розрахунку активів), сторони зобов’язуються не застосовувати штрафні санкції, а лише провести взаєморозрахунки за фактично надані послуги/товари. Це не скасовує імперативних норм ст. 216 ЦКУ, але мінімізує додаткові фінансові втрати.
Антикорупційне та гарантійне застереження
Вкажіть, що надана звітність є достовірною наскільки це відомо директору на дату підписання, перекладаючи частину технічної відповідальності на внутрішні процедури контролю (інвентаризацію, аудит), результати яких могли бути ще не відомі на момент підписання.
Помилка у фінзвітності — це не лише штраф від податкової (який складає лише 136–255 грн за ст. 164-2 КУпАП), а й ризик втрати всього контракту. Грамотне складання договору дозволяє перекласти частину ризиків due diligence на контрагента.
Висновки:
- Недостовірна фінансова звітність створює пряму загрозу визнання договорів нікчемними, якщо через викривлення цифр було неправильно визначено статус правочину як «значного»;
- Директор несе повну майнову відповідальність перед власниками компанії та контрагентами за збитки, спричинені підписанням контрактів на основі викривлених фінансових даних;
- Мінімізувати ризики можна шляхом включення в договір спеціальних застережень, де контрагент підтверджує проведення власного незалежного аудиту ризиків та відмовляється від претензій щодо введення в оману.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити