Відпусткові виплати в бухгалтерському та податковому обліках

Створення резервів на оплату відпусток працівникам передбачено п. 13 П(С)БО 11.

Згідно з п. 4 П(С)БО 11, забезпечення — зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Так, забезпечення створюється для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам. Суми створених забезпечень визнаються витратами (крім суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»)(п. 13 П(С)БО 11).

У листі від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/27793 Мінфін роз'яснив, що порядок застосування переліку створюваних забезпечень зазначається в розпорядчому документі про облікову політику підприємства. Згідно з Інструкцією №291, сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Так само визначається сума забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) із забезпечення оплат відпусток на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — ЄСВ.

Зверніть увагу: у листі від 09.06.2006 р. №31-34000-20-25/12321 Мінфін зазначає, що норма, встановлена пунктом 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам» і пунктом 13 П(С)БО 11 «Зобов'язання», є імперативною для застосування підприємством нормою. З огляду на це, створювати забезпечення (резерви) відпусток потрібно обов'язково!

З 24.07.2015 р. було змінено норму п. 8 розділу I П(С)БО 25, якою передбачено, що суб'єкти малого підприємництва можуть не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (зокрема, і на виплату наступних відпусток працівникам), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення, а поточну дебіторську заборгованість можуть включати до підсумку балансу за її фактичною сумою. Проте до цієї дати цей резерв мали нараховувати абсолютно всі.

На кожну дату балансу залишок забезпечення потрібно переглядати і за необхідності коригувати. Нагадаємо також, що сума забезпечення на оплату відпусток підлягає обов'язковій щорічній інвентаризації, яка теж передбачає перерахунок суми резерву відпусток і коригування його в разі необхідності.

Однак якщо працівник, всупереч затвердженому на підприємстві графіку, не скористався правом на відпустку, оскільки таке право за ним зберігається у наступному році, то сума нарахованого за таким працівником резерву наприкінці поточного року не сторнується. Цей залишок резерву використовується у наступному році.

Для нарахування резерву в бухгалтерському обліку використовується субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток».

Отже, при створенні такого забезпечення (резерву) на підставі відповідного розрахунку здійснюється проведення: Д-т 23, 91, 92, 93, 94, 97 К-т 471.

А при нарахуванні відпусткових робиться проведення Д-т 471 К-т 661.

Щодо податкового обліку платників податку на прибуток, то, згідно із нормами ст. 139 ПКУ, коригування фінансового результату на суму створених забезпечень (резервів) на оплату відпусток не проводиться. Отже, витрати на створення такого резерву усіма платниками податку на прибуток враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Зверніть увагу, що нормами ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015 р., не було передбачено формування податкових витрат за сумами нарахованого в бухгалтерському обліку резерву на виплату відпусток. Разом з тим, відповідно до п. 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у редакції, чинній з 01.01.2015 р., до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об'єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.