• Посилання скопійовано

Особенности определения налога на прибыль в Отчете о финрезультатах

В декларации по прибыли, предоставленной ООО за 2015 г., сумма налога больше суммы налога в финотчетности, т.к. в декларации сумма, указанная в обьекте налогообложения, увеличилась на положительную налоговую разницу. Какую сумму налога на прибыль указывать в финотчетности? Как это исправить?

Вопрос: Предприятие на общей системе налогообложения (ООО) предоставило в ГНИ за 2015 г. финотчетность по П(С)БУ (Формы №1, 2, 3, 4, 5) и декларацию по налогу на прибыль. В декларации были показаны положительные налоговые разницы по амортизации (код рядка 03 PI). В итоге в декларации сумма налога на прибыль (код стр. 06) больше суммы налога, указанной в Форме №2 (код стр. 2300), т. к. в декларации на прибыль сумма, указанная в строке "Объект налогообложения" (код стр. 04), увеличилась на сумму положительной налоговой разницы. Соответственно предприятие уплатило сумму налога, указанную в декларации по прибыли. При этом в оборотно-сальдовой ведомости по счету 6413 (Расчеты по налогу на прибыль) появилось Дт сальдо (т.е. переплата), потому что налог на прибыль начислен по бухучету (как в форме №2), а сумма налога уплачена, как в декларация по прибыли.  Какую сумму налога на прибыль указывать в Форме №2 (код стр. 2300)? Как исправить ситуацию, чтобы в оборотно-сальдовой ведомости по счету 6413 было правильное сальдо на конец 1 квартала 2016 г.?

Ответ:

Відповідно до п. 3.23 Методрекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, які затверджено наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433 у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» Звіту про фінансові результати (форма 2) відображається сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Відповідно до п. 3 П(С)БО 17 витрати (дохід) з податку на прибуток — це загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу.

Зауважимо, що у проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності.

У разі складання проміжного Звіту про фінансові результати у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» наводиться лише сума поточного податку на прибуток. А ось на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань за звітний рік (п. 15 П(С)БО 17).

Аби зрозуміти, що слід відображати у рядку 2300 форми 2, слід перейти до деяких визначень, наведених у п. 3 П(С)БО 17:

  • поточний податок на прибуток визначається у сумі податку на прибуток, розрахованого у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Якщо у підприємства в обліку немає ні відстрочених податкових активів, ні зобов’язань (в основному це новостворені підприємства), або ж обліковується відстрочений податковий актив (сальдо по Дт 17 «Відстрочені податкові активи») податок на прибуток, розрахований за правилами ПКУ, відображається проведенням Дт 98 «Податок на прибуток» Кт 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Якщо у підприємства є відстрочені податкові зобов’язання (сальдо по Кт 54 «Відстрочені податкові зобов'язання»), тоді податковий податок на прибуток відображається проведенням Дт 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» Кт 64 «Розрахунки за податками й платежами»).

Тобто даними проведеннями слід відображати нарахований податок на прибуток, що значиться до сплати у Декларації з податку на прибуток;

  • відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню (Дт 98 «Податок на прибуток» Кт 54 «Відстрочені податкові зобов'язання»). Відстрочене податкове зобов’язання виникає у разі якщо сума «податкового» податку на прибуток менша за «бухобліковий» податок на прибуток;
  • відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок: тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню; перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді; перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо (Дт 17 «Відстрочені податкові активи» Кт 98 «Податок на прибуток»).

Якщо сума податку на прибуток, визначена за правилами ПКУ, більша від податку на прибуток, розрахованого у бухобліку, тоді виникає відстрочений податковий актив.

Таким чином, з огляду на вищевказане, у рядку 2300 форми 2 слід відображати податок на прибуток, розрахований відповідно до правил ПКУ та відображений у декларації з податку на прибуток, однак скоригований на бухоблікові відстрочені податкові активи та зобов’язання.

Оскільки відповідно до умов питання у підприємства обліковується переплата по податку на прибуток, тобто сальдо за Дт 64, то відповідно підприємство у рядку 2300 форми 2 відобразило податок на прибуток, розрахований за правилами бухобліку, тобто, припустилося помилки при складанні фінзвітності.

Виправлення помилки. Оскільки підприємство неправильно визначило податок на прибуток (рядок 2300 форми) у формі 2 (завищило його суму), а виявило помилку після закінчення строку подання фінансової звітності за минулий рік, то має місце виникнення помилки за попередній звітній рік.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Під час виправлення помилки у такій ситуації в кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» мають бути рахунки 64, 54 (якщо в обліку є сальдо Кт54), 17 (якщо в обліку є сальдо Дт17 або ж взагалі немає відстрочених активів та зобов’язань), адже хоча помилка і зачепила рахунки обліку витрат (клас 9), та за підсумками року, коли була допущена неточність, ця помилка вже закрилася на фінрезультат (рахунок 79 «Фінансові результати»), а той, у свою чергу, на рахунок 44. Тобто, фактично на однакову суму буде збільшено чистий прибуток (або зменшено чистий збиток) і одночасно списано суму переплати з податку на прибуток, яка виникла в фінзвітності внаслідок помилки. Документують суть помилки, її причину, бухгалтерські регістри та фінзвітність, які вона зачепила, у бухгалтерській довідці. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202632
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202629
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202642
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202653
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202648