Коригування податкових зобов'язань з акцизного податку

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група. Виробники РРО та сервісні центри по обслуговуванню РРО щодо програмування акцизного податку, повинні врахувати цю вимогу. Зокрема, з метою забезпечення правильності відображення у розрахункових документах РРО акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів ДФСУ видало лист від 31.01.2015 р. N 1848/6/99-99-22-07-03-15 (додатково у листі ДФСУ від 30.01.2015 р. N 1811/6/99-99-22-07-03-15 наведено приклад відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у касовому чеку).  

Відповідно до п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Згідно з пп. 9.1.4 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком. Проте, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування ПДВ. З 01.01.2015 р. для операцій з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ), у розмірі 5 % відповідно до пп. 215.3.10 ПКУ (додатково див лист від 20.01.2015 р. N 1519/7/99-99-19-03-03-17), це означає, що суми акцизного роздрібного податку перераховуються до місцевих бюджетів. Тому враховуючи умови запитання, платником ПДВ помилково було завищено базу оподаткування ПДВ, як наслідок завищено податкові зобов'язання. Але враховуючи те, що акцизний податок окремо не відображався у розрахункових документах, відповідно у Z-звіті, довести що база для ПДВ визначалась помилково є доволі складно, проте теоретично можливо. У цьому випадку, платнику потрібно врахувати дані і з декларацій акцизного податку звітних періодів. Потрібно перевірити чи правильно відображені дані у деклараціях з акцизного податку за січень та лютий 2015 р.

Загалом за нормами ст. 50 ПКУ, якщо суб'єкт господарювання виявляє помилки, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях, він зобов'язаний надіслати уточнюючі розрахунки до таких декларацій.  Відповідно при прийнятті рішення про виправлення, потрібно враховувати дані і декларацій з акцизного податку.

Щодо виправлень у ПН, то фактично, виправлення не можуть бути пов'язані із зміною суми компенсації вартості акцизних товарів (адже відшкодування за товар не змінилось). У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не слід забувати і про реєстрацію розрахунка коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.