Податківці у підкатегорії 125.02 ЗІР інформували, що форма податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Порядок сплати Збору регламентується пп. 268.7.1 ПКУ, яким визначено, що податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (пп. 268.6.2 ПКУ).
Отже, у податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.
Порядок надання податковим агентом платнику Збору документів на підтвердження сплати ним Збору ПКУ не регулюється.
Зазначене питання регулюється, зокрема Законом №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України від України від 30 червня 2021 року №1591-IX «Про платіжні послуги», Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Згідно з п. 4 постанови Правління НБУ від 15.03.2018 року №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Положеннями ПКУ не передбачено округлення сум нарахованих податків і зборів (в тому числі Збору).
Висновок
Оскільки форма Декларації передбачає зазначення суми нарахованого Збору у гривнях із копійками (з округленням до двох десяткових знаків), то податковий агент зобов’язаний обчислювати, декларувати та перераховувати суму Збору до бюджету в гривнях із копійками (розраховану кумулятивно за квартал відповідно до вимог ПКУ за фактичною ставкою за кожну добу).
При акумулюванні протягом звітного податкового періоду (кварталу) сплачених податковому агенту платниками Збору сум, нарахованих за періоди їх проживання, з застосуванням Постанови №25, податковому агенту при заповненні Декларації та сплаті Збору до бюджету слід дотримуватися заходів з упередження виникнення податкового боргу.
