• Посилання скопійовано

Чи є громадянин резидентом України і чи подавати йому звіт про КІК?

Фізособа вважає, що вона не є резидентом України у 2022 – 2023 роках, оскільки проживала в Німеччині більше 183 днів протягом року. Однак ця особа зареєстрована як ФОП в Україні і отримує доходи від здавання в оренду приміщень. Крім того, зареєстрована за місцем проживання в Україні і до 2022 року проживала постійно в Україні. Має також дозвіл на працевлаштування і працює директором українського ТОВ, отримуючи зарплату. Чи потрібно подавати Звіт про КІК за 2022 – 2023 роки?

Хто має подавати звітність про КІК?

Таку звітність мають подавати контролюючі особи, які є резидентами України. Детальніше про це можна почитати, приміром, тут.

Таким чином, якщо в розглядуваній ситуації фізособа не є резидентом України, вона не повинна подавати звітність про КІК. Якщо ж така особа є резидентом України, вона зобов’язана подавати звітність про КІК.

 

Чи є фізособа резидентом України?

Ознаки фізосіб, які є резидентами України з точки зору оподаткування, наведені в пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ. Ми детально аналізували ці ознаки, приміром, тут, тут, тут.

Наприклад, в абзаці 2 п. «в» пп. 14.1.213 ПКУ наведені такі ознаки:

  • у разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;
  • якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні;
  • у разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Таким чином, ознака 183 днів проживання не є єдиною ознакою, яка свідчить про податковий резидентський статус. Більш вагомою ознакою є визначення фізособою центру своїх життєвих інтересів. Якщо фізособа визначить центром життєвих інтересів Німеччину, то будуть підстави вважати таку фізособу податковим резидентом Німеччини. З цією метою можна подати до податкового органу Німеччини заяву з проханням надати довідку про підтвердження статусу податкового резидента Німеччини.

Але справа в тому, що фізособа може одночасно відповідати ознакам щодо податкового резидентства як Німеччини, так і України. Про це ми писали тут.

Наприклад, в розглядуваній ситуації фізособа зареєстрована в Україні як ФОП. А згідно з абз. 3 п. «в» пп. 14.1.213 ПКУ достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Окрім того, згідно з абз. 7 п. «в» пп. 14.1.213 ПКУ достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Таким чином, реєстрація фізособи як ФОП в Україні, є достатньою підставою для того, щоб вважати таку фізособу податковим резидентом України.

До речі, не можуть бути платниками ЄП груп 1 – 3 фізособи нерезиденти (див. пп. 291.5.7 ПКУ).

Таким чином, виходячи з наведеного, скоріш за все податкові органи України будуть вважати фізособу податковим резидентом України. Тобто, в даній ситуації як податкові органи Німеччини, так і України можуть вважати фізособу податковим резидентом.

Для фізособи це означає, що, по-перше, всі її доходи мають оподатковуватися як в Німеччині, так і в Україні. Тобто, буде подвійне оподаткування доходів. По-друге, така фізособа має подавати звітність про КІК до української податкової. Причому такий обов’язок може бути і в Німеччині.

Про те, як можна вирішити цей конфлікт, ми писали тут.

Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка вирішуватиметься за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн мають прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн вважатиметься зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Тобто фізособа, якій потрібно узгодити своє податкове резидентство, має подати відповідну заяву або до податкової служби України, або до податкової Німеччини.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»