Як відобразити в об’єднаній звітності 90 к.д. відпустки без збереження зарплати

90 к.д. відпустки без збереження зарплати 

Як відомо, 15 липня 2022 року Президент підписав Закон від 01.07.2022 р. 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня.

Цим Законом доповнено частиною 4 статтю 12 Закону №2136, яка передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки. 

Тобто, роботодавець і надалі надає працівнику відпустку без збереження на час воєнного стану без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки (ч. 3 ст. 12 Закону №2136), проте з однією відмінністю: до стажу, що дає право на дні щорічної відпустки (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки) увійде лише 90 к.днів (це 6 к.днів до щорічної основної відпустки), а от решта днів такої відпустки не даватиме права працівнику на дні щорічної відпустки. На думку автора, відлік цих 90 к.днів потрібно рахувати з дня її Закону №2352, тобто з 19 липня 2022 року, розуміючи, що Закон не має зворотної сили.

Відпустка без збереження зарплати та ЄСВ

Під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою та така, що знаходиться в трудових відносинах, що підтверджується записами у трудовій книжці. 

Тому, постільки трудові відносини не перериваються, відпустку працівника без збереження заробітної плати, яка триває цілий місяць, відображають у Додатку 1 об’єднаної звітності в тому місяці кварталу, в якому вона надана й надалі відображатиметься наступним чином:

• у графі 13 зазначають кількість днів наданої відпустки без збереження зарплати; 
• у графі 14 - кількість календарних днів перебування у трудових відносин; 
• графи 05-08,10, 21-24 заповнюються в звичайному порядку; 
• інші графи не заповнюються.

Зрозуміло, що оскільки немає суми нарахованого доходу (відсутня база нарахування (графи 16 та 17)), то й нараховані суми ЄСВ (графа 20) будуть відсутні.

Таким чином, якщо працівник цілий місяць (місяці кварталу) перебував у відпустці без збереження зарплати, то об’єднану звітність за звітний квартал подавати потрібно і тільки з Додатком 1, а у титульній частині звіту у рядку 061 потрібно поставити відмітку про подання зазначено додатку з кількістю аркушів. 

Чому тільки з Додатком 1 в об’єднаній звітності? Тому що відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. 

Тобто, у Додатку 4ДФ відображати працівника, який цілий місяць перебував у відпустці без збереження зарплати не потрібно, оскільки відсутні нарахування доходу та утримання податків та зборів.