• Посилання скопійовано

Звіт з ТЦО: послуги нерезиденту та його представництву

Підприємство надає послуги нерезиденту – пов’язаній особі, а також його постійному представництву в іншій країні. Як відображати ці операцій в звіті про контрольовані операції: разом або за представництвом і за нерезидентом окремо?

Дійсно, нерезидент і його постійне представництво – це єдина юридична особа і логічно було б припустити, що операції з надання послуг нерезиденту та його представництву мали б відображатися разом. Але в цьому випадку насамперед треба користуватися нормами, які регулюють порядок заповнення звіту про контрольовані операції.

На жаль, прямої відповіді на питання, що розглядається, не дає ані Податковий кодекс України, ані Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджений наказом Мінфіну від 18.01.2016 р.  №8. Згідно з Порядком №8 за кожним нерезидентом – контрагентом у контрольованій операції подається окремий додаток до Звіту. Також немає чіткого визначення, хто є «контрагентом» і «стороною контрольованої операції».

У Порядку №8 вказано, що у графі 2 зазначається «повне найменування особи - сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі». Таким чином, можна дійти висновку, що у контрактах з нерезидентом і з його постійним представництвом в іншій країні найменування контрагента будуть різнитися (принаймні, за рахунок назви представництва).

Також зазначено, що «у графі 3 зазначається код нерезидента - сторони контрольованої операції, встановлений у країні його реєстрації. У разі наявності різних кодів (податковий, реєстраційний, ідентифікаційний тощо) надається перевага податковому». Тобто якщо представництву нерезидента в іншій країні присвоєно власний податковий номер (код), то саме його і треба зазначати у Звіті. До речі, у разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні такі операції вважаються контрольованими і зазначаються в Звіті, адже постійне представництво нерезидента в Україні повинно зареєструватися окремим платником податків і отримати власний податковий номер.

При заповненні Додатка «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» доведеться також зазначити «Місцезнаходження особи (адреса)» - адреса місцезнаходження особи - сторони контрольованої операції», «Назву країни, в якій зареєстрована особа», «Код країни» «Код особи» (тобто податковий номер представництва).

Іншими словами, щодо постійного представництва рекомендуємо заповнити окремий додаток до Звіту. При цьому не порушується жодна норма Податкового кодексу і Порядку №8. Якщо податковий орган вимагатиме виправлення Звіту і спільного відображення операцій з нерезидентом і його постійним представництвом, при виправленні Звіту немає підстав для застосування штрафів до підприємства.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Ризики помилок у фінзвітності для договорів та захисні застереження
    Підприємство планує укладення великого контракту з новим бізнес-партнером. Контрагент на етапі перевірки (due diligence) запросив нашу фінансову звітність за останній рік для розрахунку вартості чистих активів. Мене, як директора, турбує питання: якщо у нашій звітності згодом будуть виявлені викривлення (наприклад, заниження вартості активів через бухгалтерську помилку), чи може це стати підставою для визнання договору недійсним або висунення до нас фінансових претензій? Як мінімізувати ці ризики у тексті договору?
    02.02.202632
  • Як подають Розрахунок та додаток 4ДФ за відокремлений підрозділ у складі основного Розрахунку чи окремого?
    Подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
    30.01.202629
  • Фінзвітність-2025 до Держстату під час війни: чи діє мораторій на штрафи?
    Підприємство з початку повномасштабного вторгнення користувалося правом не подавати звітність до контролюючих органів, спираючись на норми Закону №2115 («правило трьох місяців після завершення воєнного стану»). Однак з’явилася інформація, що для органів статистики ці пільги більше не діють. Чи зобов’язано підприємство подати фінзвітність за 2025 рік до Держстату? Якщо так, то який граничний термін подання, адже стандартна дата припадає на вихідний? Чи загрожує штраф, якщо підприємство продовжить ігнорувати подання звітності до кінця війни?
    30.01.202642
  • Вибір періоду звітування з плати за землю на 2026 рік: місячна чи річна форма?
    Хто та як приймає рішення про вибір періоду подання Декларації з плати за землю (щомісячно чи раз на рік)? Чи може платник, який 15 років звітував річною декларацією, у 2026 році перейти на щомісячне звітування без окремого повідомлення податкової?
    29.01.202653
  • Подання звітності про використання ПРРО ФОП ІІ групи
    Чи зобов'язаний ФОП ІІ групи, який застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), подавати до органів ДПС окрему звітність про його використання (наприклад, за формою №ЗВР-1), чи достатньо автоматичної передачі даних через фіскальний сервер?
    29.01.202648