• Посилання скопійовано

Оплата резиденту Литви на рахунок у Гонконзі: чи коригувати ФР?

ТОВ, платник податку на прибуток, імпортує товар. Постачальником є резидент Республіки Литва (не входить до переліку за пп. 39.2.1.2 ПКУ) з формою власності не зазначеною у переліку за пп. 39.2.1.1 ПКУ. Оплата відбувається на рахунок у Гонконзі. Чи потрібно коригувати ФР до оподаткування за пп. 140.5.4 ПКУ?

Відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пп. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у:

  • нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

При цьому, вимоги пп. 140.5.4 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ж ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Варто звернути увагу, що у пп. 140.5.4 ПКУ мова йде саме про місце реєстрації нерезидента та його організаційно правову форму. В свою чергу, не має значення країна в якій відкрито рахунок такого нерезидента. Отже, якщо саме країна реєстрації нерезидента та його організаційно правову форма не зазначено у відповідних переліках КМУ, то коригувати фінансовий результат в сторону збільшення не потрібно (також не потрібно і підтверджувати, що ціна на такі імпортні товари визначена за правилом «витягнутої руки»).

Таким чином, в описаному у запитанні випадку коригувати ФР до оподаткування не потрібно, не зважаючи на те, що оплата відбувається на рахунок відкритий у країні, що знаходиться у переліку КМУ (головне що б країни реєстрації такого нерезидента не була вказана у даному переліку).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Обов'язок подання Звіту про ТЦУ при фінансуванні представництва нерезидентом
    Інжинірінгова компания (зареєстрована у Німеччині з власниками - громадянами Німеччини) займається розробками та проєктуванням. Компанія існує 20 років. Ця материнська компанія має представництво у Києві (постійне представництво). Представництво займаеться моніторингом, аналізом украінського ринку. Протягом всього часу існування представництво не веде ніякої комерційной діяльності, не отримє прибуток, нічого не продає та не пропонує. Представництво існує 12 років. Всі кошти, які представництво отримує від материнськоі компаніі використовуються на ФЗП та утримання офісу. У 2023 році сума, отримана представництвом від материнської компанії для фінансування утримання офісу та виплати співробітникам зарплати та зарплатних податків, склала більше 10 млн грн. Звіт про трансфертне ціноутворення при цьому не був поданий. Чи зобов'язана материнська компанія (нерезидент) або його представництво подати звіт про трансфертне ціноутворення? Якщо так, то які можуть бути санкції з боку ДПС?
    Сьогодні 08:0511
  • Граничні строки для подання податкової звітності: випадки продовження
    У яких випадках керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може продовжити граничні строки для подання податкової звітності?
    16.06.202533
  • Подання ф. №20-ОПП та облік в іншому місті при відкритті магазину
    ТОВ перебуває на обліку в ДПС в Києві. Відкриває новий роздрібний магазин у м.Дніпро. Чи потрібно при подачі ф. №20-ОПП заповнювати 16 графу? Чи обов'язково в цьому випадку ставати на облік в ДПС міста Дніпро?
    13.06.2025225
  • Чи відображається дохід від оренди у статистичному звіті №1-ПЕ?
    Підприємство, яке подає щомісячний звіт за формою №1-ПЕ, розпочало новий вид діяльності — надання майна в оренду (КВЕД 68.20). Оскільки у формі №1-ПЕ цей КВЕД відсутній, виникає питання: чи потрібно відображати доходи від оренди у цьому звіті, чи для цього існує інша форма статистичної звітності?
    11.06.202524
  • Подання звіту №20-ОПП на виробниче обладнання
    Чи потрібно подавати заяву за формою №20-ОПП щодо технологічного обладнання (верстати, автонавантажувачі, сонячні батареї), яке підприємство використовує у власному виробництві?
    10.06.20252 163