Подання форми №20-ОПП
З метою здійснення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах (пп. 63.3 ПКУ):
- за місцезнаходженням юридичних осіб;
- за місцезнаходженням відокремлених підрозділів;
- за місцем проживання фізичної особи (основне місце обліку);
- за місцем розташування підрозділів;
- за місцезнаходженням рухомого та нерухомого майна;
- за місцем розташування об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням (неосновне місце обліку).
Отже, у разі появи у підприємства нерухомого майна, зокрема складу, (у тому числі орендованого), яке знаходиться на території, що не належить до юрисдикції податкового органу за основним місцем обліку, підприємство зобов’язане стати на облік за неосновним місцем. Це правило діє незалежно від наявності працівників або факту сплати податків за таким місцем. Основна мета — забезпечити контроль за об’єктами оподаткування.
Порядок взяття на облік за неосновним місцем визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
Згідно з пп. 10.2 Порядку №1588, податки, які розподіляються між державним і місцевими бюджетами, а також місцеві податки сплачуються за місцем розташування відповідних об’єктів або підрозділів.
ПДФО
Якщо на складі працюють наймані працівники, то відповідно до ст. 64 БКУ та пп. 168.4.3 ПКУ ПДФО із їхньої заробітної плати має сплачуватися до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу (складу). Сплата ПДФО за основним місцем обліку в такому випадку є порушенням і може призвести до штрафів через недоплату до одного бюджету навіть за наявності переплати в іншому.
Військовий збір та ЄСВ
Ці платежі сплачуються виключно за основним місцем обліку юридичної особи незалежно від наявності складів або підрозділів без окремого балансу.
Місцеві податки (податок на нерухомість, плата за землю)
Якщо склад є власністю підприємства, такі податки сплачуються за місцезнаходженням об’єкта. Якщо склад орендується — ці податки сплачує власник.
Отже, якщо у підприємства виникали податкові зобов’язання за неосновним місцем обліку, необхідно подати уточнюючу звітність. Зокрема, якщо на складі працювали працівники — слід подати уточнюючі додатки 4ДФ до об’єднаної звітності з розподілом ПДФО між основним місцем обліку та громадою за місцезнаходженням складу.
Зверніть увагу: у разі помилкової сплати податку не за тим бюджетним рахунком можна уникнути штрафів і пені за таких умов:
- платіж здійснено не пізніше граничного строку сплати;
- помилковий і правильний рахунки є бюджетними;
- подано заяву про перерахування коштів відповідно до ст. 43 ПКУ.
Висновок
Проблеми можуть виникнути лише тоді, коли за місцезнаходженням складу були податкові зобов’язання, які підлягають сплаті до місцевого бюджету (передусім ПДФО із зарплати працівників та місцеві податки). Якщо ж таких зобов’язань не було, обов’язку подавати звітність за неосновним місцем обліку також не виникало.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
