Запитання: Чи має право підприємство на власний розсуд змінювати назву товару, що перепродається, доповнювати її (дужками чи цифровими позначеннями), або скорочувати (не дописувати сорти чи марки тощо) і вказати її у видаткових накладних. Товар перепродається (без його зміни чи переупаковки), при цьому виникає різниця у прибуткових і видаткових накладних у назві товару. Які наслідки продажу товару з іншою номенклатурою, ніж закуповується (це один і той самий товар)? Який документ може бути оформлений при перейменуванні номенклатурної позиції, доповненні, скороченні, якщо за законом: "підприємство-покупець має оприбуткувати товарно-матеріальні цінності саме за тією назвою, яка зазначена в накладній, яку воно отримало від постачальника", а продає з іншою назвою (доповненою, скороченою, зміненою)?
Відповідь:
Зауважимо, що під час податкових документальних перевірок податківці, зокрема, перевіряють узгодженість у договорах і первинних документах таких реквізитів, як дата, сума, найменування товару/послуги, одиниці виміру, кількість товару/суть послуги.
Неузгодженість цих даних може бути підставою для ствердження про нереальність господарської операції, а звідси і:
- відсутність права на податковий кредит;
- не визнання витрат у вигляді собівартості реалізації товару.
Розглянемо, що пропонує нам для захисту таких витрат і ПК з ПДВ чинне законодавство.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні документи повинні мати, зокрема, такий обов'язковий реквізит як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції (для придбаних та проданих товарів це їх найменування, кількість та їх одиниця виміру) (ст. 9 Закон №996).
Основним документом, що регламентує облік товарів (запасів) на підприємстві, є П(С)БО 9 «Запаси». Зокрема, у п. 7 стандарту передбачено, що одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Відповідно до п. 1.4 Методрекомендацій з обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2 в цілях організації бухобліку запасів розпорядчим документом, затвердженим власником підприємства, визначаються:
- правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;
- порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб;
- порядок аналітичного обліку запасів;
- одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухобліку.
Таким чином, законодавство передбачає ведення обліку запасів як за їх найменуванням, так і за однорідною групою (видом).
У зв’язку із цим, аби уникнути спорів із контролюючими органами, радимо створити розпорядчий документ (наприклад, наказ у вигляді таблиці відповідності найменувань товару як додаток до наказу про облікову політику), в якому можна відобразити та об'єднати в однорідні групи отримані від постачальників товари з різними найменуваннями («бумага» чи «папір» у «папір»).
Цей документ, затверджений керівником підприємства, і буде підставою для присвоєння власних найменувань товарам, придбаним у постачальника (про що також варто видавати за кожним таким перейменуванням окремий документ – не обов’язково наказ, бо він на підприємстві вже буде, а бухгалтерську довідку, акт тощо), та підтверджуватиме відповідність товару, найменування якого вказано у прибуткових документах від постачальників, та найменування, зазначеного у видаткових документах.