Запитання: Підприємство-оптовик продає пиво, для доставки якого наймає транспорт. Перевізник виписує прості ТТН, а не спеціальні, встановлені для алкоголю. Які санкції можуть бути застосовані за невідповідність ТТН? Чи на всі переміщення (продаж) пива необхідна ф. №1-ТН алкоголь? Яким чином підприємці можуть самі забирати пиво, щоб ТТН не застосовувати? Чи необхідно на відпуск пива погодження представника ДПІ (якщо так, то від якої кількості)?
Відповідь:
Дійсно, зараз пиво, яке відповідає визначенню алкогольних напоїв, наведеному в ст. 1 Закону №481, вважається алкогольним напоєм. А це означає, що крім виключень, якщо вони будуть встановлені чинним законодавством саме для пива, на операції із ним поширюються загальні вимоги, встановлені для алкоголю. Нагадаємо, що наразі до алкогольних напоїв належать продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Форма №1-ТН алкогольні напої – це спеціальна форма товарно-транспортної накладної, затверджена для оформлення переміщення алкогольних напоїв наказом Мінтрансу України від 28.04.2005 р. №154. Цей наказ зберігає чинність і зараз, отже, складання таких форм ТТН на перевезення алкогольних напоїв, зокрема, і пива, якщо за своїми ознаками воно належить до алкогольних напоїв, є обов’язковим (п. 1.4 Інструкції №154).
А ось щодо відповідальності за невідповідність форм ТТН (коли замість форми №1-ТН алкогольні напої використовуються звичайні ТТН), її розмір передбачити важко. ТТН – це документ, яким оформлюється автоперевезення вантажу, і він повинен бути у водія перевізника на дорозі. Саме тому, згідно із Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, ТТН є обов’язковим документом, який повинен бути у наявності у водія перевізника (і не є обов’язковим, якщо перевезення вантажу здійснюється службовим транспортом).
Таким чином, якщо підприємство-постачальник орендує автомобіль для перевезення алкоголю, але водієм такого автомобілю є працівник цього підприємства, то такий автомобіль вважається службовим (адже за нього сплачується орендна плата і він використовується у господарській діяльності орендаря). В такому випадку наявність ТТН для перевезення вантажів на цьому автомобілі не є обов’язковою.
Якщо ж підприємство-постачальник сплачує сторонньому перевізнику за послугу з перевезення алкоголю автотранспортом перевізника, ТТН обов’язково повинна бути оформлена.
З цього випливає два можливі наслідки.
По-перше, якщо документ є, але оформлений він не за потрібною формою, вважається, потрібного документу немає. А це, в разі перевірки документів під час перевезення може призвести до затримки автомобілю до з’ясування обставин, та/або адміністративного штрафу.
По-друге, ТТН – це документ, яким перевізник та замовник підтверджують факт надання послуг з перевезення вантажу. Саме на підставі ТТН потім складаються акти прийому-передачі таких послуг, але в разі оформлення ТТН сама собою є доказом факту їх надання. Це може бути важливо, якщо підприємству, наприклад, доведеться судитися із перевізниками. Але найчастіше питання щодо наявності правильно оформленої ТТН виникає при податкових перевірках.
Відомо, що раніше податківці заявляли: якщо у покупця немає правильно оформленої ТТН, то в нього немає права на витрати та ПК з ПДВ. Щодо продавців у податківців претензій не було (адже про невизнання доходу та ПЗ з ПДВ від реалізації товарів мова не йшла), але відносини із покупцями це могло зіпсувати.
Зараз податківці роз’яснюють протилежне: оскільки транспортної документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту (лист Міндоходів від 19.09.2013 р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128).
Але, поруч із цим, вони наголошують: відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень. Про яку відмітку йдеться і в яких випадках вона є обов’язковою?
За пп. 14.1.6 ПКУ акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів. При цьому приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії, не є акцизним складом.
Застосування акцизних складів регулюється, зокрема, ст. 230 ПКУ. Зідно з п. 230.15 ПКУ встановлено, що під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Тож, якщо акцизного складу на підприємстві немає, то ці вимоги на оформлення та реєстрацію ТТН на таке підприємство не поширюються.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити