Самовивіз товару покупцем: чи виписувати ТТН?

Чинні нормативні документи не дають можливості однозначно відповісти на це питання. На практиці застосовують два підходи:

1. продавець виписує ТТН;
2. продавець не виписує ТТН.

Для уникнення непорозумінь рекомендуємо з цього питання звернутися за свіжою консультацією до Мінінфраструктури, який є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Хоча давню думку цього Міністерства, за 2014 рік, ми наведемо нижче. Але ця думка на сьогодні може змінитися, адже з тих пір чинне законодавство зазнало змін.

Якою була думка Мінінфрастуктури в листі 2014 року

Дивимося лист Мінінфраструктури від 28.05.2014 р. №5615/25/10-14.

В листі зазначено, що якщо покупець перевозить вантаж власним транспортом, ТТН не є обов’язковою. 

На думку Мінінфраструктури, ТТН потрібна тоді, коли є договір на перевезення, тобто, вантаж перевозить сторонній перевізник, найнятий покупцем чи продавцем. 

Тож якщо покупець наймає перевізника, ТТН має бути. Хоча в листі прямо не зазначено, хто має виписувати в цій ситуації ТТН. Там лише процитовано норми Правил №363, за якими ТТН має виписати замовник перевезення, який є вантажовідправником. 

Можемо припустити, що якщо замовником є покупець, то саме він в такій ситуації є вантажовідправником і тому має виписати ТТН.

Тобто, якщо продавець передав товар покупцеві за накладною, то покупець має виписати ТТН, надавши її перевізнику. За такою ТТН перевізник доставляє вантаж покупцеві. Вантажовідправником та вантажоодержувачем в цій ситуації буде покупець.

Якщо керуватися наведеною думкою, то в розглядуваній ситуації продавець не може виписувати ТТН. Це може робити виключно покупець. 

Але ця думка має певні нестиковки з чинним законодавством, які наведемо нижче.

Розглянемо, що сказано в Законі про автотранспорт

Відповідно до ст. 1 Закону, вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Реєстр товарно-транспортних накладних - спеціалізована електронна база даних, що містить інформацію про реєстрацію товарно-транспортних накладних в електронній та/або паперовій формі та використовується з метою здійснення державного контролю за перевезеннями вантажів транспортними засобами територією України (ст. 1 Закону).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 48 Закону про автотранспорт, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. 

Поняття перевізника в Законі про автотранспорт не визначено. Але згідно з п. 1 Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. 

Тобто, перевізник — це той, хто перевозить вантаж. Якщо вантаж перевозить покупець власним транспортом, то він є перевізником. Якщо покупець наймає для перевезення сторонню організацію, то така стороння буде перевізником.

З наведеного випливає, що якщо продавець завантажує продукцію в транспорт перевізника (покупця чи найнятого покупцем), то такий продавець є вантажовідправником. 

Якщо глянути форму ТТН (додаток 7 до Правил №363), то там є окремі реквізити для відображення процесу завантаження вантажу в транспортний засіб — розділ "Вантажно-розвантажувальні операції". Очевидно, що якщо автомобіль покупця заїджає на склад продавця, продавець здійснює завантаження в автомобіль, приміром, навіть власними засобами завантаження (кран тощо), причому перед і після завантаження автомобіль може зважуватися на автовагах продавця, то саме продавець і є вантажовідправником. 

Тут зазначимо, що згідно з ст. 48 Закону про автотранспорт вантажовідправник повинен зазначити в ТТН загальну вагу автомобіля з вантажем, масу брутто. Звісно, що саме вантажовідправник, якщо він зважує автомобіль на власних вагах, має заповнювати ці дані в ТТН.

З наведеного нами аналізу випливає, що в даній ситуації продавець є вантажовідправником та повинен виписувати ТТН.  Такий самий висновок буде, якщо проаналізуємо норми Правил №363.

Підсумок

Як ми сказали на початку відповіді, аргументи є для обох підходів (виписувати ТТН або не виписувати ТТН). Це означає, що продавець, залежно від особливостей кожної конкретної ситуації, може застосовувати перший або другий підхід.

Але для остаточного висновку ми рекомендуємо звернутися за консультацією до Мінінфраструктури.