Облікові наслідки такої операції залежать від того, чи призводить звільнення працівника до розірвання договору його страхування, або ж якщо договір страхування передбачав, що страхові внески сплачуються за кількох застрахованих осіб, до перегляду суми страхових внесків.
Це питання регулює ст. 28 Закону про страхування. Дію договору страхування за вимогою страхувальника може бути достроково припинено, якщо це передбачено умовами договору страхування. Тож якщо роботодавець-страхувальник не хоче сплачувати страхові платежі за фізособу, яка звільняється, і в договорі страхування передбачене право страхувальника достроково розірвати такий договір, то в разі звільнення працівника страхувальник повідомляє страховика про розірвання договору. У такому випадку страхувальник зобов'язаний повідомити про припинення договору страхування не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати припинення дії договору, якщо інше не передбачено договором.
У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.
Звісно, якщо роботодавець не буде сплачувати страхові платежі за такого колишнього працівника і забажає розірвати такий договір з наступного кварталу після того, за який страхові внески вже сплачені, повертатися йому страхові внески не будуть.
Якщо страхові внески не повертаються
Щодо витрат на страхування звільненого працівника. Оскільки страхові платежі здійснюються щоквартально, тобто, наперед, то відображення таких витрат за період, коли працівник ще працює, слід здійснити спочатку за рахунком 39, а після закінчення періоду, за який страхування було оплачено, на субрахунках 91-94 залежно від того, в якому підрозділі працює відповідний працівник. Оскільки:
- факт надання послуг не підтверджується актами від страхової компанії, тож, якщо сплачено за страхові послуги за певний квартал, саме в цьому кварталі такі витрати мають бути визнані;
- витрати на медичне страхування виробничого персоналу може бути зазначено у складі загальновиробничих, витрат підприємства (п. 15.1, 15.7 П(С)БО 16). Те саме, на нашу думку, можна сказати і про інший персонал підприємства. Відповідно, медстрахування адміністративного апарату визнаватиметься адміністративними витратами тощо.
Втім деякі бухгалтери у звітному періоді оплати страховки відразу відображають у витратах всю сплачену суму страхового платежу, мотивуючи це тим, що навряд чи буде обґрунтовано продовжувати визнавати витрати, якщо працівник, якому підприємство придбало страховку, звільниться. Але ми вважаємо, що у такій ситуації варто все-таки відображати витрати через рахунок 39. Втім, у періоді визнання витрат, коли працівник вже звільнився, рахунок 39 поступово слід закривати на субрахунок 949.
Детальніше про облік витрат на медстраховку читайте тут.
Те, що застрахований підприємством працівник звільнився, не означає, що раніше понесені витрати перестали бути витратами підприємства. Адже сплачені наперед страхові внески підприємству не повертаються.
Щодо оподаткованого доходу звільненого працівника. А ось тут ситуація складніша. Адже після звільнення такий працівник продовжує користуватися послугами страхової компанії за той період, який раніше був оплачений його роботодавцем. В цьому випадку логічно виникає питання щодо оподаткування такого доходу.
Однак за пп. 164.2.16 ПКУ сума медичної страховки працівника оподатковується ПДФО та військовим збором. Оскільки оподаткований дохід виник на момент сплати страхових внесків підприємством, яке на той момент ще було роботодавцем такого працівника, на нашу думку, новий оподаткований дохід при звільненні працівника не виникатиме. Принаймні, прямої норми щодо цього в ПКУ немає.
Якщо страхові внески повернено
Щодо витрат на страхування звільненого працівника. В такому випадку підприємству слід буде зробити проведення Дт 377 Кт 39 в сумі заборгованості страхової компанії. А після повернення страхових внесків – проведення Дт 311 Кт 377. Різницю між сплаченими страховими внесками та поверненою сумою (нормативні витрати з ведення страхової справи, зазначені в договорі страхування) слід віднести до витрат періоду їх повернення (на нашу думку, це мають бути інші операційні витрати підприємства. Отже, при цьому дебетується субрахунок 949).
Дохід в сумі такого поверненого платежу визнавати не потрібно, адже, якщо підприємство вело облік правильно, воно не повинно було визнавати витрати за такими сплаченими страховими внесками.
Щодо оподаткованого доходу звільненого працівника. Якщо при звільненні працівника договір його медичного страхування розривається або ж він виключається з такого договору як застрахована особа, такий колишній працівник не користуватиметься послугами страхової компанії. Отже, оподаткований дохід в такого колишнього працівника не виникатиме.
Якщо такий оподаткований дохід було визнано при перерахуванні внесків, то, на нашу думку, при поверненні внесків страховою компанією роботодавцю, слід:
- сторнувати раніше нараховану суму ПДФО та військового збору;
- доплатити звільненому працівнику такі сторновані ПДФО та військовий збір.
