Повернення давньої фіндопомоги фізособі-засновнику можливе

Підпункт 135.5.5 ПКУ в редакції, чинній до 01.01.2015, як виняток, дозволяв підприємству — платнику податку на прибуток не включати до складу доходів суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента), у разі повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Після спливу цього строку виняток припиняв свою дію, і згаданий пункт починав діяти повною мірою, вимагаючи включити неповернуту фіндопомогу, у разі якщо засновник не мав статусу платника податку на прибуток на загальних підставах, в дохід у податковому обліку. Причому в періоді повернення фіндопомоги передбачалася можливість включення відповідних сум до складу витрат.

З 01.01.2015 р. згадані норми не діють, і поворотна фінансова допомога — як і належить відповідно до її економічної сутності — є для отримувача звичайною кредиторською заборгованістю і підлягає відповідному обліку.

Схожа норма (пп. 3 п. 292.11 ПКУ) досі існує для платників єдиного податку, але вона стосується не тільки випадків отримання поворотної фіндопомоги від засновників, а будь-якої одержаної поворотної фіндопомоги, якщо вона не повертається протягом 12 календарних місяців з дати отримання. Одержувач — платник єдиного податку повинен включити суму такої допомоги до оподаткованого доходу, без права його коригування навіть у випадку повернення такої допомоги її надавачу пізніше.

Якщо для підприємства мине строк давності повернення кредитору заборгованості, воно має класифікувати її як безнадійну заборгованість, і включити до складу доходів в бухобліку. Водночас за логікою, таке включення не повинно мати місце для цілей сплати податку на прибуток, якщо з цією метою підприємство вже включило ці кошти до складу доходу, і обклало податком. Однак подібних винятків ПКУ не встановлює. Строк давності, який для цієї ситуації є загальним і становить 3 роки, обчислюється не з дати отримання фіндопомоги, а з дати, коли вона мала бути повернута. При взаємовідносинах із засновником цю дату досить просто продовжити, уклавши угоду щодо продовження строків повернення фіндопомоги або написавши звичайний гарантійний лист про визнання боргу й обов’язок його неодмінного повернення (що перериватиме перебіг строку давності). Тому питання класифікації такої допомоги як безнадійної кредиторської заборгованості — в принципі можна не підіймати, адже легко, за домовленістю сторін, можна оформити документи так, що повернення такої заборгованості відбудеться до спливу строку давності.

Якщо підприємство матиме кошти для повернення фіндопомоги, воно може повернути її засновнику повністю або частково. Повернення коштів не оподатковується ПДФО, адже нарахування або виплати фізичній особі доходу тут немає — йдеться лише про повернення їй заборгованості (пп. 165.1.31 ПКУ).

Щодо можливості включення до складу витрат, то нині податковий облік з податку на прибуток не ведеться, а фінрезультат визначається за правилами бухобліку, за винятком деяких обов’язкових коригувань, що передбачені законом для платників з обсягом доходу понад 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Тому за загальним правилом зменшити фінрезультат до оподаткування на суму повернутої фіндопомоги не можна (адже така операція не включається до складу витрат у бухобліку).

Але для платників податку на прибуток щодо поворотної фіндопомоги, отриманої до 01.01.2015 р., діє норма пункту 18 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, яка встановлює один важливий виняток. Згідно з цією нормою, за операціями, за якими витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (про можливість застосування цієї норми ДФСУ видала лист від 18.06.2015 р. №12810/6/99-99-19-02-02-15).

Тож у разі перерахування відповідних коштів на банківський рахунок фізособи — засновника (адже каси в нього немає) підприємство матиме змогу зменшити об’єкт оподаткування податку на прибуток в тому році, коли відбудеться повернення коштів.