• Посилання скопійовано

Чи подавати повідомлення КІК, якщо засновники іноземної компанії є і засновниками українського ТОВ?

Чи має місце опосередковане володіння іноземною компанією, якщо засновники іноземної компанії є також засновниками українського ТОВ? Чи повинне українське ТОВ подавати повідомлення про КІК?

В яких випадках подають Повідомлення КІК?

Згідно з пп. 39-2.5.5 ПКУ, фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

  • кожне безпосереднє або опосередковане набуття часткив іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
  • заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи тощо.

Причому наведені вимоги не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 39-2.4.2.2 ПКУ.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійсненняфактичного контролю). 

Форма Повідомлення та Порядок його надсилання затверджені Наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. №512. Таким чином, юридична особа резидент України має подавати Повідомлення КІК, якщо вона набуває ознак контролюючої особи.

 

Чи є українське ТОВ контролюючою особою?

Відповідно до пп. 39-2.1.2 ПКУ, з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа абоюридична особа - резиденти України, що є прямими абоопосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

1) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірібільше ніж 50 відсотків, або

2) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірібільше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичнихосіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземнійюридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

3) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземнійкомпанії реалізовано через пряме або опосередкованеволодіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язаннящодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пп. 39-2.1.4 ПКУ для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідноючасткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

  • належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
  • належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

  • у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіютьчастками одна в іншій, - шляхом множення часток;
  • у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, яківолодіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі, якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, щотака особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до пп. 14.1.159 ПКУ, пов’язані особи - юридичніта/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльностіосіб, яких вони представляють. Далі в цьому підпункті наводяться критерії пов’язаних осіб, наприклад, для юридичних осіб:

  • одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володієкорпоративними правами у кожній такій юридичнійособі у розмірі 25 і більше відсотків;
  • одна і та сама юридична або фізична особа приймаєрішення щодо призначення (обрання) одноособовихвиконавчих органів кожної такої юридичної особи;
  • кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа тощо.

Для фізичної особи та юридичної особи:

  • фізична особа безпосередньо та/або опосередковано(через пов’язаних осіб) володіє корпоративнимиправами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;
  • фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником(контролером) юридичної особи.

Таким чином, якщо в українському ТОВ та іноземній компанії одні засновники фізособи, наприклад, з часткою володіння 25% і більше, такі компанії є пов’язаними особами.

Окрім того, фізична особа буде пов’язаною особою щодо українського ТОВ, якщо, наприклад, володіє корпоративними правами українського ТОВ у розмірі 25% і більше.

З наведеного випливає, що якщо виконуються відповідні відсоткові обмеження щодо часток, то українське ТОВ буде контролюючою особою щодо іноземної компанії, а отже, зобов’язане подавати Повідомлення КІК.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Отримання відомостей про сплату податків та ЄСВ для підтвердження критичності СГ у 2026 році
    Яким чином, у який спосіб та за якими формами подається звернення платниками податків та отримується інформація щодо сум сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних платежів), а також сум сплаченого ЄСВ з метою визначення такого СГ критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до вимог постанови КМУ №76?
    25.03.202620
  • Відшкодування витрат працівника на мийку службового авто
    Працівник ТОВ оплатив мийку службового автомобіля власними коштами та має лише фіскальний чек. Чи можна відшкодувати йому ці витрати шляхом подання авансового звіту?
    11.03.202666
  • Визнання доходів та витрат при переході права власності на товар у різні звітні періоди
    Постачальник відвантажив товар 31.12.2025 р., а право власності за договором переходить до покупця на дату підписання видаткової накладної покупцем – 08.01.2026 р. Оплату на цю дату не отримано. У якому звітному періоді постачальнику слід: 1) визнати дохід від реалізації; 2) визнати витрати (собівартість) реалізованого товару; 3) визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток за цією операцією з урахуванням принципу нарахування та одночасного визнання доходів і відповідних витрат?
    11.03.202666
  • Визнання витрат ФОП на загальній системі при придбанні товарів
    ФОП на загальній системі оподаткування придбав та оплатив товар (наявні платіжна інструкція та видаткова накладна), проте ще не реалізував його. Чи має підприємець право включити вартість оплачених, але не проданих товарів до складу витрат? Чи витрати на придбання товарів визнаються лише в момент отримання доходу від їх реалізації (як собівартість реалізованої продукції)?
    03.03.202695
  • Витрати на представницькі цілі та алкоголь у Положенні про КПК
    Директор розрахувався корпоративною карткою в ресторані під час ділової зустрічі за обід,чек включає алкоголь. Як правильно прописати у Положенні про використання корпоративних платіжних карток (КПК) можливість оплати ділових обідів, що включають алкоголь, аби мінімізувати податкові ризики та обґрунтувати їхній зв'язок із господарською діяльністю з урахуванням позитивної судової практики?
    03.03.202658