• Посилання скопійовано

Як організувати допомогу ЗСУ та ТрО від громадської організації?

У ГО, яка з початку війни отримує внески від членів з призначенням платежу "для допомоги ЗСУ", виникло декілька питань. ГО витрачає ці кошти для допомоги військовим ЗСУ у вигляді придбання медикаментів, одягу, технічних пристроїв тощо

Запитання:

1. Чи може ГО використовувати частину цих коштів на оплату потреб самої організації: оренду приміщення, оплату за комунальних послуг, зарплату працівникам? Якщо так, то в якому розмірі? 

2. Як правильно передавати медикаменти, одяг тощо військовим, якщо це не військова частина, а наприклад, ТрО? Чи потрібно їх показувати в додатку 1 та додатку 4ДФ об’єднаної звітності?

 

Відповідь:

Як правильно передавати медикаменти, одяг та ін. військовим, якщо це не військова частина, а наприклад, ТрО? Чи потрібно їх показувати в додатку 1 та додатку 4ДФ об’єднаної звітності?

ДПС у Львівській області зазначає, що громадські організації без податкових наслідків (не порушуючи норм ПКУ) можуть використовувати зібрані кошти лише на утримання організації та виконання передбачених установчими документами завдань.

Однак в умовах воєнного стану неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану, можуть здійснювати благодійну підтримку не лише ЗСУ.

Так, відповідно до внесених до ПКУ змін на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пп. 133.4 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією цілей та діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно надані Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.

Отже, громадська неприбуткова організація на період військового стану може допомагати армії, навіть якщо статутна мета і цілі створення неприбуткової організації не передбачають такого виду діяльності. Це не буде порушенням пп. 133.4 ПКУ, за умови, що набувачами допомоги будуть структури, перелічені у пп. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (зокрема але не виключено, ЗСУ та ТрО) .

Тож передачу медикаментів, одягу та ін. військовим ТрО не можна персоналізувати (бо ТрО – це підрозділ), відповідно й показувати таку допомогу в додатку 1 та додатку 4ДФ об’єднаної звітності не потрібно. Передача зазначених товарів здійснюється за актом передачі, а в обліку відображається проведенням: Дт 949 Кт 281.

 

Чи може ГО використати кошти (їх частину), що призначена на допомогу ЗСУ, на оплату потреб організації: оренду приміщення, оплату за комунальних послуг, зарплату працівникам? Якщо так, то в якому розмірі? 

Якщо ГО використає кошти (їх частину), що призначена на допомогу ЗСУ, на оплату потреб організації: оренду приміщення, оплату за комунальних послуг, зарплату працівникам, порушить норми Закону про благодійну діяльність

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону про благодійну діяльність, благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом

Благодійником є дієздатна фізична особа чи юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно провадить один чи декілька видів благодійної діяльності (ч. 5 ст. 1 Закону про благодійну діяльність). 

Тобто, виходить, що збір коштів ГО, яка збирала внески від членів з призначенням платежу "для допомоги ЗСУ",  прирівнюється до публічного збирання пожертв.

Під публічним збиранням благодійних пожертв, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону про благодійну діяльність, визнають добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема, з використанням засобів електронних комунікацій, у т. ч. благодійного електронно-комунікаційного повідомлення, для досягнення цілей.

Тобто, збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування  для ЗСУ, ГО провадить як особа, зазначена в ч. 4 ст. 7 Закону про благодійну діяльність, в порядку, визначеному КМУ (ч. 8 ст. 7 Закону про благодійну діяльність). 

Таким порядком є Порядок здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних сил України, затверджений постановою КМУ від 30.06.2015 р. №451.

Тож, збирати кошти ГО може не тільки на ЗСУ, а й на ТрО, оскільки, як зазначено в ПКУ, неприбуткова організація може допомагати, зокрема ТрО під час військового стану.

Керуючись ч. 5 та 6 ст. 6 Закону про благодійну діяльність, зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника. Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.

Таким чином, зміна цілі для застосування забраних коштів ГО, тобто використання їх на власні потреби, я вже зазначено вище, є порушенням Закону про благодійну діяльність та Порядку №451, що призведе до кримінальної відповідальності за ст. 201-2 ККУ.

Іншими словами: якщо громадська організація не є благодійною організацією, то вона не застосовує обмеження адмінвитрат, яке встановлене тільки для благодійних організацій ч. 3  ст. 16 Закону про благодійну діяльність. В даному випадку для цієї громадської організації зібрані кошти будуть благодійними цільовими коштами, які мають конкретне призначення, а свої витрати діяльності ГО повинна покривати з інших джерел.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Отримання відомостей про сплату податків та ЄСВ для підтвердження критичності СГ у 2026 році
    Яким чином, у який спосіб та за якими формами подається звернення платниками податків та отримується інформація щодо сум сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних платежів), а також сум сплаченого ЄСВ з метою визначення такого СГ критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до вимог постанови КМУ №76?
    25.03.202620
  • Відшкодування витрат працівника на мийку службового авто
    Працівник ТОВ оплатив мийку службового автомобіля власними коштами та має лише фіскальний чек. Чи можна відшкодувати йому ці витрати шляхом подання авансового звіту?
    11.03.202666
  • Визнання доходів та витрат при переході права власності на товар у різні звітні періоди
    Постачальник відвантажив товар 31.12.2025 р., а право власності за договором переходить до покупця на дату підписання видаткової накладної покупцем – 08.01.2026 р. Оплату на цю дату не отримано. У якому звітному періоді постачальнику слід: 1) визнати дохід від реалізації; 2) визнати витрати (собівартість) реалізованого товару; 3) визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток за цією операцією з урахуванням принципу нарахування та одночасного визнання доходів і відповідних витрат?
    11.03.202666
  • Визнання витрат ФОП на загальній системі при придбанні товарів
    ФОП на загальній системі оподаткування придбав та оплатив товар (наявні платіжна інструкція та видаткова накладна), проте ще не реалізував його. Чи має підприємець право включити вартість оплачених, але не проданих товарів до складу витрат? Чи витрати на придбання товарів визнаються лише в момент отримання доходу від їх реалізації (як собівартість реалізованої продукції)?
    03.03.202695
  • Витрати на представницькі цілі та алкоголь у Положенні про КПК
    Директор розрахувався корпоративною карткою в ресторані під час ділової зустрічі за обід,чек включає алкоголь. Як правильно прописати у Положенні про використання корпоративних платіжних карток (КПК) можливість оплати ділових обідів, що включають алкоголь, аби мінімізувати податкові ризики та обґрунтувати їхній зв'язок із господарською діяльністю з урахуванням позитивної судової практики?
    03.03.202658