• Посилання скопійовано

Продаж готової продукції за ціною нижчою за собівартість: чи потрібно донараховувати дохід?

Чи потрібно донараховувати дохід у разі реалізації (експорту) готової продукції за ціною нижчою за собівартість? Підприємство розраховує різниці, оборот вище 20 млн грн

Відповідно до п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

У загальному випадку норми ПКУ не передбачають коригувань у разі продажу (експорту) готової продукції за ціною нижче собівартості.

Проте слід взяти до уваги норми ст. 39 ПКУ, якщо експортна операція є контрольованою відповідно до п. 39.2 ПКУ. Зокрема, відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

  • господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
  • зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
  • господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується КМУ.
  • господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 ПКУ (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Наші довідкові матеріали щодо трансфертного ціноутворення дивіться тут>>

У іншому разі, якщо експортна операція не підпадає під вищенаведені умови, вона не визнається контрольованою і фінрезультат за такою операцією з метою оподаткування не коригується.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Дозвіл на спеціальне водокористування: хто повинен подавати декларацію з рентної плати
    Дозвіл на спеціальне водокористування видано юридичній особі - головному підприємству. Первинним водокористувачем є філія - юридична особа. Хто повинен подавати декларацію з рентної плати?
    18.07.202430
  • Повідомлення в ТЦК щодо виключеного з військового обліку працівника
    Підприємство приймає на роботу працівницю, яка виключена з військового обліку на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону про військовий облік. Чи потрібно вести військовий облік щодо неї і подавати повідомлення до ТЦК?
    16.07.2024920
  • Коли вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення?
    У 2013 році підприємство почало будівництво виробничого приміщення, накопичуючи витрати на субрахунку 151. 20.06.2024 р. отримано за зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (форма СС1). Ця декларація поки не зареєстрована в Реєстрі речових прав. Чи можна 20.06.2024 р. вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення в бухобліку та починати амортизувати?
    04.07.202490
  • Як повернути постачальнику залізничний вагон з товаром, який не був прийнятий покупцем?
    ТОВ "А" – постачальник відправив ТОВ "Б" – покупцю 25.05.2024 р. товар залізничним транспортом безпосередньо з заводу виробника. Вагон прибув 04.06.2024 р. Після огляду виявлено, що товар невідповідної якості і він одразу був переадресований виробнику. Витрати з доставки оплачує постачальник. Розкредитування та переадресацію вагону проводить ТОВ "А". За результатами огляду складено акт невідповідності. Постачальник – ТОВ "А" наполягає скласти ВН на отримання від 25.05.2024 р. та 04.06.2024 р. на повернення. Чи правомірна вимога постачальника?
    24.06.2024261
  • Земельна ділянка не використовувалася протягом року, що з витратами на оренду?
    Підприємство не використовувало земельну ділянку в поточному році. Чи можна витрати на її оренду включити до складу витрат під урожай наступного року?
    11.04.202479