Реабілітація та харчуванням інвалідів: від обліку до документального оформлення

Усі юрособи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також системи оподаткування, зобов'язані вести бухоблік та подавати фінзвітність згідно із законодавством. Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. Саме ці документи містять відомості про господарські операції.

Відповідно до п. 44.1 ПКУ формування показників податкової звітності, зокрема, Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну від 17.06.2016 р. №553) на підставі даних, не підтверджених первинними документами забороняється.

Незалежно від галузі діяльності юрособи, для всіх встановлено загальну вимогу щодо наявності обов'язкових реквізитів у первинному документі. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88, це:

• назва документа (форми); 
• дата складання; 
• назва підприємства, від імені якого складено документ; 
• зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; 
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити. 

У сфері громадського харчування рекомендуємо відображати операції у бухобліку відповідно до Методрекомендацій №157. Особливості обліку згідно з цими Методрекомендаціями такі:

1) усі витрати, понесені на приготування страв (зарплата з нарахуваннями працівників, амортизація обладнання тощо), крім матеріальних, включаються не до виробничої собівартості продукції, а до складу витрат на збут (рахунок бухобліку - 93);

2) методом калькуляції розраховують тільки ціну реалізації кожної страви чи виробу. У основу складання калькуляції покладені норми закладки сировини, встановлені діючими збірниками рецептур. Калькуляція — це первинний розрахунок витрат на одиницю продукції (послуг, робіт), який складається підприємством самостійно для визначення фактичних витрат. Жодної дії у зміні в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства цей документ не підтверджує. Калькуляція за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксуються жодні господарські операції, розпорядження або дозволи на проведення господарської операції (додатково див. лист Мінфіну від 15.02.2013 р. №31-08410-07/23-357/246). Передача продуктів зі складу на кухню для приготування страв здійснюється проведенням: Дт 23 Кт 281;

3) собівартість страв, виробів не розраховується. У бухобліку вартість страв відображається за вартістю продуктів, сировини, з яких вони виготовлені (здійснюється проведення: Дт 282 Кт 23 та одночасно Дт 902 Кт 282).

Структуру документування також викладено у Методрекомендаціях №157:

• додержання норм витрат (додаток 1);
• калькуляція;
• план-меню (додаток 3);
• акт про реалізацію (якщо здійснюється продаж);
• товарний звіт (додаток 6). Залишок сировини у звіті, це сальдо на рахунку 23 на кінець періоду.

Це основні моменти щодо ведення бухобліку у галузі громадського харчування. Щодо податкового обліку, то враховуючи те, що особа є неприбутковою організацією, потрібно дотримуватись вимог п. 133.4 ПКУ. Зокрема дотримуватись цільового використання коштів, адже згідно з пп. 133.4.2 ПКУ - доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.