• Посилання скопійовано

Транспортно-заготівельні витрати і брокерські послуги у собівартості імпортованого товару

Як здійснюється облік транспортних та брокерських витрат при отриманні товару від закордонних постачальників? Як такі витрати розподіляються на собівартість товару?

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат (п. 9 П(С)БО 9):

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Тобто, про те, що брокерські послуги відносяться до транспортно-заготівельних витрат прямо не зазначено. Більше того, згідно з п. 18 П(С)БО 16, до адміністративних витрат відносять загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме витрати на оплату винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо). Звісно, ніхто не заперечуватиме, що послуги митного брокера — це професійні послуги. Адже такий вид діяльності підлягає ліцензуванню (п. 35 ч. 3 ст. 9 Закону №1775 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"). Отже, зважаючи на це можна прийти до висновку, що брокерські витрати доцільніше відносити до адміністративних витрат, а не до собівартості імпортованої продукції.

Порядок розподілу транспортних витрат на собівартість продукції зазначено у п. 5.5 та 5.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2. Так у випадках, коли ТЗВ можна пов'язати із придбанням конкретних об'єктів запасів (наприклад, коли автомобіль спеціально спрямовано для одержання у постачальника і транспортування до місця зберігання та/або продажу конкретного об'єкта запасів), вартість цих витрат слід відносити безпосередньо до вартості конкретного об'єкта. Це стосується і випадків, коли йдеться про здійснення транспортно-заготівельних заходів власними силами або оплату сторонній організації.

При цьому ані у П(С)БО, ані в рекомендаціях не зазначено, яким чином здійснюється такий розподіл на групу товарів. Тож можна прийти до висновку, що порядок такого розподілу повинен бути визначений підприємство самостійно і зазначений у обліковій політиці. 

За другим методом їх обліковують на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули з відображенням її на тих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік торговельної націнки при методі середньозваженої собівартості
    Підприємство роздрібної торгівлі оцінює вибуття товарів за методом середньозваженої собівартості. Чи є обов’язковим у такому разі використання субрахунку 285 «Торговельна націнка», чи він призначений виключно для оцінки за ціною продажу?
    23.01.202621
  • Списання нестачі товарів за результатами інвентаризації: ПН та бухгалтерські проведення
    Підприємство списало товари за результатами інвентаризації. Які документи є підставою для складання податкової накладної на нарахування податкових зобов'язань при списанні нестачі? Які бухгалтерські проводки повинні бути сформовані?
    23.01.2026240
  • Банк-нерезидент утримав комісію: як відобразити в обліку?
    Підприємство (платник ЄП ІІІ групи) надає консалтингові послуги нерезидентам. Оплата надходить в іноземній валюті (євро). За актом виконаних робіт та інвойсом вартість послуг становить 100 EUR, однак фактично на валютний рахунок надходить 95 EUR у зв’язку з утриманням банківської комісії банком замовника. Як правильно відобразити таку обліку?
    20.01.202644
  • Підготовка до Балансу: овердрафти, згортання статей та класифікація
    Підприємство готується до складання річної фінзвітності (форма №1). У процесі перевірки оборотів виникло два питання. По-перше, на поточному рахунку (рахунок 311) через використання кредитного ліміту утворилося кредитове сальдо (овердрафт). Чи можна показувати його в активі з «мінусом»? По-друге, по одному з контрагентів є дебіторська заборгованість за відвантажений товар і кредиторська за отриманим авансом (інший договір). Чи можна згорнути ці суми?
    19.01.2026340
  • Списання застарілого обладнання, що не було введене в експлуатацію: особливості обліку та оподаткування
    ТОВ придбало котел у 2016 році, але який дотепер не використовувався, балансова вартість - 46 тис. грн. За результатами інвентаризації котел списується як непридатний і здається на металобрухт. Чи потрібно реєструвати компенсуючу ПН при списанні з балансу котла, що обліковувався на рахунку 1521, не вводився в експлуатацію та здається на металобрухт?
    19.01.20269632