Згідно з визначенням наведеним у П(С)БО 7, амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). В свою чергу, строк корисного використання – це очікуваний період часу протягом якого необоротні активи будуть використовуватись.
Отже, повністю замортизовані активи вважаються тими строк використання яких сплив і відповідно вони підлягають списанню. Однак, оскільки такий строк встановлюється на підставі очікувань, він може бути переглянутим. Такий перегляд доцільно робити до настання моменту коли такий основний засіб буде повністю замортизовано.
Враховуючи це, підприємство самостійно вирішує подальшу долю об’єкта строк корисного використання якого закінчується. Якщо в подальшому його використання не планується – такий об’єкт підлягає списанню. У випадку ж якщо, як очікується, такий основний засіб в подальшому буде приносити економічні вигоди підприємству, то доцільно здійснити перегляд строку очікуваного використання (і, відповідно, порядок подальшої амортизації такого ОЗ на підставі балансової вартості та нового строку корисного використання). Однак зауважимо, що чіткого правила списувати замортизовані ОЗ чи продовжувати строк їх експлуатаціїт немає. Такі твердження ґрунтуються виключено на логічності таких операцій в певних ситуаціях.
Рішення про продовження строку корисного використання об’єкту ОЗ приймається спеціальною комісією і на підставі його на підприємстві видається відповідний наказ, в якому зазначаються підстави та термін подовження строку використання.
Розглянемо ситуацію, коли підприємства внаслідок закінчення строку використання ОЗ прийняло рішення про його списання. В такому випадку, згідно з п. 41 Методрекомендацій №561 спеціальною комісією здійснюється огляд такого об’єкту, причини невідповідності критеріям активу та можливість використання окремих вузлів такого ОЗ, або отримання запасів при його ліквідації. На підставі цього складається акт на списання основного засобу (за формою №ОЗ-3 або №ОЗ-4 у випадку списання автомобіля).
ПДВ
Пунктом 189.9 ПКУ передбачено, що у разі ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку, така ліквідації розглядається як постачання товару (з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з базою оподаткування не нижче балансової). Однак містяться і виключення, що норми даного пункту не поширюються у разі подання контролюючому органу відповідного документу про розібрання або перетворення таких ОЗ, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням.
При цьому на думку фахівці ДФС, яка розміщена у підкатегорії 101.06 ресурсу "ЗІР" зазначені документи повинні подаватися разом з податковою декларацією за період, в якому відбулася така операція і, відповідно, не нараховувалися ПЗ з ПДВ.