Юрособи, які не є банками, бухгалтерській облік ведуть або за національними, або за міжнародними стандартами складання фінансової звітності (відповідно до ст. 12-1 Закону про бухгалтерський облік).
Отже, якщо тільки підприємство не вирішило дотримуватися міжнародних стандартів, бухгалтерський облік курсових різниць воно має вести відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Залишки валюти на валютному рахунку є монетарною статтею балансу. А отже, підлягають перерахунку у гривню:
-на дату оприбуткування (первісного визнання активом) – за курсом НБУ на початок доби такої дати. При цьому підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції (п. 5 П(С)БО 21);
-на дату складання фінансової звітності – по курсу НБУ на кінець дня (п. 7 П(С)БО 21);
-на дату здійснення господарської операції (наприклад, продажу такої валюти), в межах такої операції або в межах усього залишку такої валюти на момент продажу його частини, за вибором підприємства (п. 8 П(С)БО 21).
Курсові різниці, які виникають, є доходом або витратами підприємства на єдиному податку виключно в бухгалтерському обліку (оскільки ведення обліку курсових різниць ПКУ для єдинників не передбачено).
Але, слід звернути увагу на те, що в «Базі знань» на сайті ДФСУ (код консультації 108.04) зазначено наступне (наразі такою є точка зору податківців):
«Чи здійснюється перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ЮО - платника ЄП та чи включається курсова різниця від такого перерахунку до доходу?
Перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку юридичної особи - платника єдиного податку, здійснюється на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів або витрат платника податку.
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є сума позитивної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти, її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком».
Тобто, наразі податківці бажають бачити позитивні курсові ризниці (визначені за правилами бухгалтерського обліку) у складі оподаткованого доходу юросіб-єдинників. І, хоча така позиція не відповідає вимогам ПКУ, є ризик, що саме такий підхід податківці будуть застосовувати при перевірках (а підприємству доведеться захищати свої інтереси).