Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Запитання: Чи можливе оформлення акту зарахування зустрічних однорідних вимог між нерезидентом та його постійним представництвом, яке є платником податку на прибуток та ПДВ, якщо це з одного боку- неповернута протягом року поворотна фінансова допомога, а з іншого боку- вартість виконаних представництвом послуг для нерезидента? Як ця операція відображається у бухгалтерському та податковому обліку?
Відповідь: Справа в тому, що в ЦКУ немає такого виду цивільно-правових відносин, як відносини з надання/отримання поворотної фінансової допомоги. Такий термін використовується тільки у податковому обліку, оскільки він є в ПКУ.
Тому отримання того, що має назву поворотна фінансова допомога, в цивільному законодавстві регулюється положеннями ЦКУ щодо відносин позики.
За ст.1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Тобто, у загальному порядку відносини позики не передбачають проведення заліку вимог. Грошова позика повинна бути повернута грошима, та ще й у безготівковій формі (тобто, зарахуванням на банківський рахунок). Однак на практиці трапляються випадки, коли договором сторонами узгоджується інший порядок повернення, наприклад, у касу позикодавця. При цьому сторони спираються на те, що за ч. 1 ст. 1049 ЦКУ саме вони визначають, у якому порядку повертається позика. Але певний ризик невизнання такого повернення, у разі, якщо воно відбувається не через банківський рахунок, все рівно існує. Ще більшим, на нашу думку, є ризик, коли повернення як такого позики не буде, а відбудеться залік грошових зобов’язань за договором позики і грошових зобов’язань за іншим договором, зокрема, за договором про виконання робіт, навіть, якщо такий залік заборгованостей оформити додатковою угодою до договору.
Втім, оскільки, в першу чергу, це може стати проблемою при податковій перевірці, то радимо звернутися з цього питання до ДПІ за місцем обліку, для отримання індивідуальної податкової консультації, у порядку, встановленому ст. 52-53 ПКУ. Також, слід враховувати і те, що позики від нерезидентів, надані в іноземній валюті, перебувають на обліку в територіальних управліннях НБУ та контролюються уповноваженими банками, у порядку, встановленому постановою НБУ від 17.06.2004 р. №270. Тому, якщо позику було отримано від нерезидента у іноземній валюті, варто звернутися до зазначених органів з приводу можливості внесення до договору позики таких змін, і дослухатися їх думки.
