Фінансовий результат від операцій з векселями в окремому обліку не відображається

Відповідно до ст. 4 Закону №2374 видавати переказні та прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за винятком фінансових банківських і фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором і виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Платник податку — продавець на підставі п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу на дату переходу права власності на товар або дату складання акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, у разі виконання робіт або надання послуг має відобразити дохід від реалізації товарів (надання послуг, виконання робіт) і витрати у розмірі собівартості таких товарів (робіт, послуг) (п. 138.5 ст. 138 вищезазначеного Кодексу).

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями визначено п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу. Зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІІІ цього Кодексу, не включаються до доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, та не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з погашенням (викупом) боргових цінних паперів (підпункти 153.4.1 та 153.4.2 вищезазначеного пункту).

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу, згідно з пп. 153.8.1 якого облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Норми вищезазначеного пункту не поширюються на платників податків — емітентів цінних паперів за операціями з розміщення, погашення, викупу, конвертації і повторного їх продажу, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали ордерний або борговий цінний папір, при видачі та погашенні таких цінних паперів (п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу).

Отже, в окремому обліку фінансових результатів за операціями з цінними паперами платником податку не відображаються операції з отримання векселя в рахунок реалізованих товарів (наданих послуг, виконаних робіт) і його погашення.

Водночас у разі продажу векселя платник податку на дату переходу покупцеві права власності на такий вексель має визначити в окремому обліку фінансовий результат (прибуток або збиток) від зазначеної операції, який розраховується як позитивна або від’ємна різниця між доходом від відчуження векселя та сумою витрат, що визнається у розмірі вартості товарів (робіт, послуг), в рахунок оплати яких було видано вексель.