Класифікація вогнегасника в бухгалтерському обліку залежить від двох ключових параметрів: очікуваного строку корисного використання (більше чи менше одного року) та його вартості. Жодних спеціальних, окремих правил саме для засобів пожежогасіння національні стандарти не встановлюють — діють загальні критерії визнання необоротних активів і запасів.
Оскільки гарантований строк служби металевого корпусу типового вогнегасника, як правило, становить близько 10 років, переважна більшість таких засобів експлуатується довше одного року. З огляду на порівняно невисоку вартість більшості моделей, підприємства зазвичай обліковують їх як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) на субрахунку 112. Амортизацію нараховують переважно одним із двох спрощених методів, передбачених обліковою політикою: або 100% вартості в першому місяці використання, або 50% при введенні в експлуатацію та решта 50 % у момент вибуття. Витратний рахунок, на який відносять цю амортизацію, обирають залежно від того, де саме утримується вогнегасник — це може бути рахунок 15 (капітальні інвестиції), 23 (виробництво), 91 (загальновиробничі витрати), 92 (адміністративні), 93 (збут) чи 94 (інші операційні витрати), у кореспонденції з Кт 132.
Наприклад, якщо підприємство оприбутковує 6 порошкових вогнегасників по 350 грн з ПДВ за штуку з очікуваним строком використання 4 роки, первісна вартість партії без ПДВ (350 × 6 × 5 : 6 = 1750 грн) потрапляє на рахунок 153, а після введення в експлуатацію переноситься проводкою Дт 112 – Кт 153. Нарахування 100-відсоткової амортизації відображається проводкою Дт 92 (або інший витратний рахунок залежно від місця утримання) – Кт 132.
Якщо ж очікуваний строк експлуатації конкретного вогнегасника менший за рік (наприклад, придбано вживаний або строк обмежено з інших причин), його слід обліковувати як малоцінний швидкозношуваний предмет (МШП) на рахунку 22 з віднесенням вартості одразу на витрати при передачі в експлуатацію. Водночас відповідно до п. 23 НП(С)БО 9, такий предмет не знімається з контролю повністю — надалі організовується оперативний кількісний облік до моменту фактичного вибуття.
Окрема категорія — дорогі й потужні системи пожежогасіння (наприклад, великогабаритні порошкові чи вуглекислотні установки), вартість яких перевищує встановлений підприємством вартісний поріг для основних засобів (досить часто — 20 тис. грн без ПДВ). Такі об'єкти обліковують на рахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» як основні засоби, а амортизацію нараховують за загальними правилами — найчастіше прямолінійним методом — з відображенням проводкою Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 – Кт 131. Наприклад, придбання системи вартістю 30000 грн з ПДВ (25000 грн без ПДВ) при строку корисного використання 8 років дасть щомісячну амортизацію 260,42 грн (25000 : (8 × 12)).
Витрати на періодичне діагностування, технічне обслуговування, перезарядження чи ремонт вогнегасників (незалежно від того, віднесені вони до МНМА, ОЗ чи МШП) не капіталізуються і не збільшують первісну вартість активу, а відразу списуються на витрати відповідного звітного періоду залежно від призначення приміщення.
Списання вогнегасника, що обліковувався як МНМА чи ОЗ, оформлюють актом на списання основних засобів (можна використовувати Акт списання основних засобів, затверджений наказом Мінфіну від 07.10.2016 №818). Для МШП застосовують самостійно розроблену форму акту.
Варто також пам'ятати: якщо вогнегасник входить до штатної комплектації транспортного засобу, він є самостійним, легко відокремлюваним об'єктом обліку і класифікується окремо від автомобіля — переважно як МНМА, якщо строк його використання перевищує рік.
Щодо податкового обліку — окремих спеціальних норм ПКУ для вогнегасників не передбачено. З податку на прибуток порядок залежить від обраної категорії активу; якщо вогнегасник віднесено до ОЗ і платник застосовує коригування фінансового результату, потрібно розраховувати амортизаційні та ліквідаційні різниці згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ. ПДВ нараховується та відображається за загальними правилами.
Висновки
- Вибір категорії активу — МНМА, ОЗ чи МШП — залежить не від типу вогнегасника, а від очікуваного строку його використання та вартісного порога, встановленого обліковою політикою підприємства (найчастіше 20 тис. грн без ПДВ);
- Для МНМА-вогнегасників доцільно застосовувати спрощені методи амортизації («100 %» або «50%/50%»), тоді як дорогі системи пожежогасіння, визнані основними засобами, амортизуються за загальними правилами, зазвичай прямолінійним методом;
- Витрати на обслуговування, ремонт і перезарядження вогнегасників завжди списуються на поточні витрати періоду й не впливають на первісну вартість активу, а спеціальний податковий режим для операцій із цими засобами в ПКУ відсутній.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
