Наказ про введення ОЗ в експлуатацію: обов'язок чи право підприємства? (аудіоверсія)

Чи є обов'язковим окремий наказ про введення ОЗ в експлуатацію?

Ні, чинне бухгалтерське законодавство не вимагає оформлення окремого наказу керівника щодо кожного об'єкта основних засобів. Підставою для такого висновку є пп. 23 НП(С)БО 7, відповідно до якого строк корисного використання об'єкта визначається розпорядчим документом під час його зарахування на баланс.

Звертаємо увагу, НП(С)БО 7 не встановлює, що таким розпорядчим документом обов'язково має бути окремий наказ керівника.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561, а також Порядку застосування типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. №818, введення об'єкта в експлуатацію оформлюється Актом приймання-передачі (введення в експлуатацію).

Саме в цьому документі зазначаються характеристики об'єкта, необхідні для його подальшого обліку, зокрема первісна вартість, строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації.

Оскільки Акт складається уповноваженою комісією та затверджується керівником підприємства, його затвердження фактично є управлінським рішенням про введення об'єкта в експлуатацію. Тому в більшості випадків окремий наказ лише дублює інформацію, вже наведені в Акті.

Важливо! Підприємтсво має право передбачити додаткове оформлення наказів з метою внутрішнього контролю або організації документообігу.

У такому разі наказ не замінює Акт введення в експлуатацію, а є додатковим внутрішнім документом. Якщо підприємство використовує такий підхід, допускається оформлення одного наказу щодо декількох об'єктів, які вводяться в експлуатацію одночасно.

Чи можна оформити один наказ на початку місяця?

На нашу думку, ні.

Якщо підприємство прийняло рішення оформлювати накази про введення в експлуатацію, то дата такого наказу повинна відповідати даті прийняття рішення щодо введення об'єкта в експлуатацію. Тому неправильно оформляти один наказ на початку місяця, якщо акти введення в експлуатацію складаються протягом цього місяця різними датами.

У такому випадку наказ фактично буде оформлений раніше, ніж з'явиться первинний документ, який підтверджує готовність об'єкта до використання та його введення в експлуатацію. Саме тому до одного наказу доцільно включати лише ті об'єкти, щодо яких Акти введення в експлуатацію оформлені однією датою або щодо яких одночасно приймається рішення про введення в експлуатацію.

Чи потрібно визначати вид розпорядчого документа щодо оприбуткування ОЗ в обліковій політиці?

Відповідно до ст. 1 Закону про бухоблік, облікова політика визначає принципи, методи та процедури ведення бухгалтерського обліку. Натомість питання оформлення внутрішніх адміністративних документів належать до організації документообігу підприємства.

Тому порядок оформлення наказів доцільніше врегулювати:

• наказом про організацію бухгалтерського обліку;
• положенням про документообіг;
• внутрішнім положенням про облік основних засобів.

Висновки

1. Окремий наказ про введення в експлуатацію кожного об'єкта ОЗ не є обов'язковим. Функцію розпорядчого документа, передбаченого пп. 23 НП(С)БО 7, виконує затверджений керівником Акт введення в експлуатацію;
2. Якщо підприємство додатково оформлює накази про введення основних засобів в експлуатацію, до одного наказу доцільно включати лише ті об'єкти, які введені в експлуатацію однією датою. У такому випадку дата наказу має відповідати даті актів введення в експлуатацію, оскільки фактично такий наказ дублює відомості, вже зазначені в первинних документах;
3. Порядок оформлення таких наказів не належить до обов'язкових елементів облікової політики, але може бути закріплений у внутрішніх документах підприємства.