Облік та оподаткування аптечки на підприємстві: правила та практичні нюанси (аудіоверсія)

Забезпечення персоналу засобами першої домедичної допомоги є безпосереднім обов’язком кожного роботодавця. Ця вимога закріплена у ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII. Оскільки наявність медичних аптечок є законодавчою необхідністю, витрати на їх формування є складовою господарської діяльності суб'єкта господарювання та класифікуються як витрати на охорону праці.

Оподаткування ПДФО, військовим збором та ЄСВ

Придбання медичних засобів для загального використання працівниками не створює для них додаткового блага у розумінні Податкового кодексу України (ПКУ). Оскільки аптечка призначена для надання невідкладної допомоги в межах обов'язкових заходів із безпеки праці, її вартість не включається до оподатковуваного доходу працівників. Відповідно, утримувати ПДФО та військовий збір не потрібно.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) також не нараховується. Відповідно до положень Інструкції зі статистики заробітної плати (затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5), ці витрати не входять до фонду оплати праці підприємства.

Особливості бухгалтерського обліку

Методологія відображення аптечки в обліку залежить від способу її комплектування:

1. Готова аптечка як цілісний об'єкт

Якщо строк корисної служби футляра з наповненням перевищує один рік (згідно з п. 4 НП(С)БО 7), такий актив класифікується залежно від його вартості та ліміту, встановленого наказом про облікову політику компанії (п. 5.2 НП(С)БО 7). Зазвичай аптечки обліковують як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) на субрахунку 112, рідше — як основні засоби (ОЗ) на субрахунку 109. Для МНМА амортизацію зазвичай нараховують методом «100%» у першому місяці використання або «50% на 50%» відповідно до п. 27 НП(С)БО 7.

2. Самостійне формування аптечки

У такому випадку пластиковий або тканинний бокс (футляр) обліковується як окремий необоротний актив (МНМА або ОЗ). Лікарські препарати та медичні вироби (бинти, знеболювальні, пластирі тощо) вважаються запасами та оприбутковуються на субрахунок 209 «Прочі матеріали». Списання медикаментів на витрати періоду (рахунки 91, 92, 93) може відбуватися двома шляхами:

• Одразу під час передачі ліків для укомплектування аптечки (якщо компанія не планує їх подальший перепродаж чи використання в інших цілях);
• Поетапно — у міру їх фактичного використання або після закінчення терміну придатності.

Податок на прибуток та ПДВ

Для платників податку на прибуток, які застосовують коригування на податкові різниці, облік аптечок у складі МНМА не створює додаткового податкового навантаження, оскільки різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, для МНМА не застосовуються.

Щодо ПДВ

підприємство має право на податковий кредит за наявності зареєстрованої податкової накладної. На ліки, які відповідають критеріям пп. «в» п. 193.1 ПКУ, діє знижена ставка ПДВ 7%, тоді як на інші медичні вироби чи футляри застосовується стандартна ставка 20%. Якщо аптечка придбавається для підрозділів, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування ПДВ, або для невиробничих цілей, виникає обов'язок нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з пп. 198.5 ПКУ.

Висновки

• Наявність медичної аптечки на робочих місцях є обов'язковою законодавчою вимогою охорони праці, через що витрати на її купівлю належать до господарської діяльності роботодавця;
• На вартість медикаментів в аптечці не нараховуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ, оскільки таке забезпечення здійснюється в межах виконання закону та не є додатковим благом для працівників;
• Готова аптечка може обліковуватись як МНМА або ОЗ, тоді як при її самостійному комплектуванні футляр обліковується як необоротний актив, а ліки — як запаси з подальшим списанням на витрати.

Читайте також: Аптечка на роботі: що в неї покласти, як обліковувати і чи виникає додаткове благо — відповіді від редакції