Що в обліку постачальника, якщо фізособа сплачує за зобов’язаннями власного ФОПа?

Фізична особа – підприємець діє в особливому правовому статусі: вона одночасно поєднує в собі статус звичайної фізичної особи і фізичної особи, зареєстрованої підприємцем.

При цьому ФОП:

• відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ); 
• має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ст. 320 ЦКУ).

Тобто, кошти на особистому та підприємницькому рахунках належать одній і тій самій особі.

Своєю чергою, відповідно до з п.10 розділу І Інструкції НБУ №162 фізособа відкриває окремі рахунки:

• для здійснення підприємницької та незалежної професійної діяльності;
• для власних потреб.

Ми бачимо чітке розмежування статусів ФОП та фізичної особи. Аналогічний підхід передбачено і ПКУ, зокрема, доходи ФОП оподатковуються окремо від доходів фізичної особи (пп. 177.2, 292.1 ПКУ).

А от з витратами не все так просто. З одного боку, в межах ЦКУ фізична особа може використовувати все своє майно, в тому числі і кошти, для здійснення підприємницької діяльності, сплачувати за зобов’язаннями, на цьому наголошують і податків у своєму роз’ясненні («Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.- зобов’язання за податками ФОП можна сплатити з особистого рахунку фізичної особи»), а ось з іншого - ми маємо розділити підприємницьку діяльність і особисту, адже саме так передбачено НБУ та ПКУ.

Враховуючи зазначене, логіка законодавця наступна: якщо фізична особа, зареєстрована як суб’єкт господарювання, то відповідно всі доходи та витрати потрібно буде вести окремо відповідно до статусу саме ФОП.

Якщо діяльність ФОП припинено, то зобов’язання нікуди не діваються, і фізична особа має забезпечити їх виконання вже з урахуванням свого статусу. Тобто всі боргові зобов’язання на користь закритого ФОП будуть погашені на користь фізичної особи і відповідно оподатковані, як дохід фізичної особи. Всі боргові зобов’язання ФОП, який припинив діяльність, перед постачальниками мають бути погашені фізичною особою. 

Тому фактично ТОВ-постачальник має вести окремо аналітичний облік щодо оплат, отриманих від фізичної особи та ФОП за окремими її зобов’язаннями, а якщо зобов’язання одне, то відповідно аналітика не потрібна. Хоча ТОВ може самостійно прийняти рішення вести її.

Пояснимо на прикладі. ФОП платник ПДВ придбав товар, за який здійснив оплату частково з підприємницького рахунку і частково з особистого. В цьому випадку ТОВ-постачальнику потрібно скласти одну ПН – на ФОП. Адже покупцем є ФОП. Таким чином, у ТОВ одне зобов’язання за договором, тому аналітичного обліку не буде і відповідно ПН буде складено саме на ФОП, який фактично отримав товар.

А ось якщо у нас буде декілька договорів, окремо на фізичну особу та окремо на ФОП, то тут треба аналітика до субрахунку 361, де окремо буде покупець фізособа і окремо буде покупець ФОП. Адже фізична особа може придбавати товар особисто для себе і не буде використовувати його в господарській діяльності, тому і уклала окремий договір. В такому разі підприємство буде складати податкові накладні на різних отримувачів – на неплатника (фізособу) і на платника (ФОП - платника ПДВ).

Висновки:

• Єдиний статус ФОП: ФОП поєднує статуси фізичної особи та підприємця, відповідаючи за зобов’язання всім своїм майном, включаючи кошти на особистих і підприємницьких рахунках;
• Облік оплат у ТОВ: Якщо ФОП сплачує за зобов’язання з одного договору частково з підприємницького та особистого рахунків, ТОВ-постачальник веде облік на одному рахунку 36 без аналітики, бо покупець – ФОП;
• Необхідність аналітики: Аналітичний облік до субрахунку 361 потрібен, якщо є окремі договори з ФОП та фізичною особою, оскільки вони виступають різними покупцями з різним оподаткуванням.