• Посилання скопійовано

Списання загиблих посівів: як відобразити в обліку та які наслідки з ПДВ?

У сільськогосподарського підприємства внаслідок заморозків загинула частина посівів на полях. Як відобразити в бухобліку списання загиблих посівів? Чи виникають при цьому податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ?

Бухоблік

Відображення факту загибелі посівів в бухгалтерському обліку залежить від ступеню їх загибелі (пошкодження).

Якщо посіви пошкоджені частково і прийняте рішення продовжувати вирощування сільгоспкультури, що залишилися на відповідних площах, то проводити будь-яке списання витрат не потрібно, адже вони входитимуть до складу собівартості врожаю, що збиратиметься з такого поля. 

Якщо посіви загинули повністю і поле буде переорано та залишено під парами, то витрати, понесені на посів та вирощування загиблих культур, обліковують як надзвичайні втрати (пп. 8.2 Методичних рекомендацій №132). На практиці для їх обліку використовується рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності». Тобто витрати на вирощування посівів, які загинули, списуються проводкою: Дт 977 – Кт 23 «Виробництво»  (відповідний субрахунок за видом культури, що загинула). 

Розрахунок таких витрат оформлюють бухгалтерською довідкою.

Якщо поле, на якому загинули посіви, пересіватиметься, то понесені  витрати слід розподілити на дві групи:

  • повторювані витрати – це ті витрати, які необхідно понести знову, щоб замість загиблих посівів виростити нові й отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння посівів, які загинули, витрати на передпосівний обробіток ґрунту та їх сівбу, інші роботи, що виконувалися і мають бути повторно виконані, а витрати повторно понесені під час пересіву площ під загиблими культурами. Списання повторюваних витрат також відображається проводкою: Дт 977 – Кт 23 (сума повторюваних витрат);
  • неповторювані витрати – це витрати, в повторному здійсненні яких немає необхідності для отримання врожаю нової (пересіяної) культури. Це, зокрема, витрати на лущення стерні, вартість добрив і витрати на їхнє внесення тощо. Ці витрати зараховуватимуться до собівартості пересіяної культури проводкою: Дт 23 (пересіяна культура) – Кт 23 (загибла культура). 

Оформити зазначений розподіл можна бухгалтерською довідкою або актом, що складаються в довільній формі. 

 

Наслідки з ПДВ

Розпочнемо з позиції податківців. Так, в ресурсі ЗІР (категорія 101.04) на питання: «Чи необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ на вартість товарів/послуг, використаних для вирощування посівів (насаджень), що загинули у зв’язку з настанням обставин непереборної сили або були знищені?» вони відповідають: 

«… у разі якщо у зв’язку з настанням обставин непереборної сили посіви (насадження) загинули або були знищенні, у результаті чого списуються придбанні з ПДВ товари/послуги, які використанні для їх вирощування, то податкове зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ платником податку:

  • нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
  • не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування».

Отже, на думку ДПС, «умовний» ПДВ має нараховуватися на вартість товарів (послуг), які були витрачені на вирощування посівів, але у зв’язку з їх загибеллю мають бути понесені повторно (тобто на повторювані витрати).  

Така позиція податківців не нова – вона існує протягом багатьох років. 

Вважаємо цю позицію хибною та такою, що суперечить ПКУ. Адже відповідно до пп. 198.5 ПКУ, на який  посилаються податківці, платник податку зобов’язаний нарахувати «умовні» податкові зобов’язання у разі, якщо такі товари/послуги, придбані з ПДВ, починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку або ж в операціях, які не оподатковуються ПДВ.  

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Тобто господарською діяльністю вважається не безпосередньо факт отримання доходу, а власне спрямування діяльності на отримання доходу.

Сільгосппідприємство, засіваючи поле, планувало зібрати з нього врожай, реалізувати його та отримати дохід. Посів поля, на якому загинули посіви, а також його пересів – це операції, які цілком відповідають визначенню «господарська діяльність» для сільгосппідприємства, що займається рослинництвом. Більш того, до цього пересіву посівів призвели погодні умови і вини підприємства в тому немає. А отже, на нашу думку, відсутні й підстави для нарахування податкових зобов’язань за пп. 198.5 ПКУ

Втім, враховуючи позицію ДПС, не виключено, що сільгосппідприємству, яке не нарахує ПДВ у даній ситуації, доведеться відстоювати свої права в суді. 

Якщо ж сільгосппідприємство не хоче сперечатися з податківцями і вирішить нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, тоді в періоді списання загиблих посівів потрібно оформити та зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Таку зведену ПН слід оформити не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбулося (за даними бухобліку) списання загиблих посівів. Реєстрація її в ЄРПН відбувається в загальному порядку.

Висновки:

1. При списанні посівів, що загинули:

  • повторювані витрати списуються рахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності»;
  • неповторювані (вони виникають в разі пересіву нової культури замість тієї що загинула) зараховуватимуться до собівартості пересіяної культури проведення: Дт 23 (пересіяна культура) – Кт 23 (загибла культура). 

2. На думку ДПС податкове зобов’язання з ПДВ на підставі пп. 198.5 ПКУ:

  • нараховується, якщо вартість товарів/послуг, витрачених на вирощування загиблих посівів,  не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування;
  • не нараховується, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткування».

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026312
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202641
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202628
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202623
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026181