Визначення категорії підприємства за балансовою вартістю активів та курсом євро

Визначення балансової вартості активів

Балансова вартість активів – це вартість, за якою активи відображаються у Балансі (Звіті про фінансовий стан). Для визначення цього показника береться підсумок Балансу, тобто рядок 1300 "Баланс" форм №1 (Баланс (Звіт про фінансовий стан)), №1-м (спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва – Баланс) або №1-мс (спрощений фінансовий звіт суб’єкта мікропідприємництва – Баланс). Дані беруться станом на кінець року, що передує звітному. 

Критерії для визначення категорії підприємства

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №996, підприємства (крім бюджетних установ) поділяються на такі категорії: 

• Мікропідприємства: балансова вартість активів – до 350 тисяч євро включно; чистий дохід – до 700 тисяч євро включно; середня кількість працівників – до 10 осіб включно;
• Малі підприємства: балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро включно; чистий дохід – до 8 мільйонів євро включно; середня кількість працівників – до 50 осіб включно; 
• Середні підприємства: балансова вартість активів – до 20 мільйонів євро включно; чистий дохід – до 40 мільйонів євро включно; середня кількість працівників – до 250 осіб включно; 
• Великі підприємства: балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро; чистий дохід – понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб. 

Для віднесення підприємства до певної категорії необхідно, щоб його показники на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідали щонайменше двом із трьох зазначених критеріїв. 

Але згідно з ч. 2 ст. 2 Закону №996, якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Тобто, щоб перейти в іншу «вагову» категорію, показники мають відповідати показникам нового розміру підприємства два роки підряд. І тільки на третій рік можна перейти в іншу «вагову» категорію.

Курс євро для перерахунку показників

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро (балансова вартість активів та чистий дохід від реалізації), застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року (тобто середньорічний курс). Цей курс публікується на офіційному сайті НБУ. 

Важливо: Новостворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності. Тобто, якщо підприємство створене у 2025 році, воно визначає свою категорію за даними фінзвітності за 2025 рік, використовуючи середньорічний курс євро за 2025 рік. 

Якщо підприємство протягом двох років поспіль не відповідає критеріям тієї категорії, до якої воно належало, воно відноситься до відповідної категорії підприємств, критеріям якої відповідає за показниками річної фінансової звітності за останній рік дворічного періоду. 

Практичні рекомендації:

1. Для визначення категорії підприємства використовуйте дані річної фінансової звітності за рік, що передує звітному;
2. Отримайте офіційний середньорічний курс гривні до євро за відповідний рік з сайту Національного банку України;
3. Перерахуйте показники балансової вартості активів та чистого доходу від реалізації продукції у євро, використовуючи середньорічний курс євро;
4. Порівняйте отримані показники (балансова вартість активів, чистий дохід та середня кількість працівників) з критеріями, встановленими Законом №996;
5. Якщо підприємство відповідає щонайменше двом з трьох критеріїв для певної категорії, воно відноситься до цієї категорії.

Висновки:

Для коректного визначення категорії підприємства необхідно використовувати дані підсумку Балансу (рядок 1300) за попередній рік та середньорічний курс євро, встановлений НБУ, для перерахунку вартісних показників. Дотримання цих правил дозволить правильно класифікувати підприємство та, відповідно, визначити обсяг фінансової звітності, необхідність проведення аудиту та інші облікові аспекти.