Як списати кредиторську заборгованість перед резидентом країни агресора?

Виконання умов чи повернення коштів?

Пунктом 1 Постанови про забезпечення захисту національних інтересів установлено мораторій (заборону) на  виконання будь-яких зобов’язань (у тому числі грошових), кредиторами (стягувачами) за якими є:

• громадяни РФ, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ;
• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є РФ, громадянин РФ ;
• юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є РФ, громадянин РФ, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ, - у випадку виконання зобов’язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування, зокрема з 04.03.2022 р., та діє до набрання чинності закону України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Фактично ТОВ не може провести відвантаженнятовару, адже порушення вимог даної постанови не дає юридичної сили правочину, він буде вважатися недійсним відповідно до ч.2 ст. 215 ЦКУ. Та й фізично товар до країни-агресора відвантажити зараз не можна.

Відповідно до п. 17 Постанови про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

• з використанням російських рублів та білоруських рублів;
• учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь;
• для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в РФ або в Республіці Білорусь.

Тобто ані виконати умови договору, ані повернути заборгованість ТОВ не наразі не може незалежно від валюти розрахунку. 

Безнадійна заборгованість

Відповідно до наведеної умови безнадійною заборгованість може бути визнана у трьох випадках:

за зобов’язаннями минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ). В цьому питанні необхідно орієнтуватися на договір, адже саме в ньому визначено сторони керуються Конвенцієюпро позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів учасницями якої є (листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 р. №72/19-612/1-3811) чи нормами Українського законодавства. В першому випадку загальний строк позовної давності становить чотири роки (ст. 8 Конвенції ), в другому - три роки (ст. 257 ЦКУ). Звертаємо увагу, що згідно із ст. 9 Конституції України вищезазначена Конвенція є частиною національного законодавства України, тому призупинення строків на період дії воєнного стану також діє.

• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (пп. «ж» пп.14.1.11 ПКУ). Це може бути довідка ТПП або оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо),відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації (листа ДПАУ від 10.08.2004 р. №15183/7/23-5317). Тому необхідно перевірити розділ договору про форс-мажор і за необхідності заручитися резолюцією ТПП.
• прийняти «управлінське рішення, яке є в межах ПКУ», як зазначено в ІПК ДПС від 24.03.2023 р. № 673/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 18.07.2023 №1945/ІПК/99-00-21-02-02-06 і визнати таку заборгованість як вилучену відповідно до Закону про основні засади примусового вилучення. Але таке вилучення передбачає передачу власності КМУ і проводиться за рішенням КМУ та РНБО. 

Якщо таке вилучення буде проведено, тоді можна буде застосувати податкову різницю п. 66 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Немає рішення – немає вилучення, і є дохід. Та все ж ДПС надало досить лояльну консультацію, яка дозволяє зменшити фінрезультат вже на дату прийняття вищевказаного закону. Оскільки ІПК носить індивідуальний характер, то ТОВ може отримати власну ІПК і за позитивного результату працювати за нею, адже такий підхід ДПС до врегулювання цього питання значно зменшує навантаження на платника в частині сплати податку на прибуток. 

В обліку визнання кредиторської заборгованості безнадійною відображається проведенням Дт 681 Кт 717 – як і при будь якому списанні кредиторської заборгованості, визнається дохід.

Зауважимо, що у загальному випадку положеннями ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці при списанні кредиторської заборгованості. Тобто обліковуємо за правилами бухобліку (ІПК ДФСУ від 14.06.2018 р. №2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тож якщо строк позовної давності не минув, форс-мажор неможливо зафіксувати та підприємство не застосовує механізм вилучення – немає і підстав зменшувати фінрезультат. Тож радимо отримати власну ІПК для впевненості при зменшенні фінрезультату на суму такої заборгованості.