• Посилання скопійовано

Облік повернення товару, якщо застосовується оцінка вибуття за методом ФІФО

ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, купує однаковий товар в різних постачальників за різними цінами. При вибутті запасів оцінює запаси за методом ФІФО. Інколи окремі партії товару повертаються постачальнику, але в обліку при вибутті застосовується метод ФІФО, тож можуть виникати різниці між ціною придбання і ціною списання, які відносять до складу доходу чи витрат. Чи є така ситуація допустимою? Як вона впливає на оподаткування?

Про особливості бухгалтерського обліку повернення товарів можна почитати тут, тут.

Проілюструємо прикладом.

Приклад.

Підприємство придбало йогурт «Абрикос»:

  • спершу у першого постачальника 100 шт. за ціною 36 грн за 1 штуку, в т.ч. ПДВ - 6 грн, всього на суму 3 600 грн. в т.ч. ПДВ 600 грн;
  • потім у другого постачальника 150 шт. за ціною 39 грн за 1 штуку, в т.ч. ПДВ - 6,50 грн, всього на суму 5 850 грн, в т.ч. ПДВ - 975 грн.

Продано 220 шт., а 30 шт повернуто першому постачальнику.

Міркуємо щодо обліку за даними прикладу.

Якщо товари повертаються першому постачальнику, то вони мають відображатися в бухгалтерському обліку за ціною, за якою товари отримані у першого постачальника. Тож товар першому постачальнику повертають по ціні 36 грн за 1 штуку, на суму 1 080 грн (30 х 36), в т.ч. ПДВ - 180 грн (1 080 : 6).

Проведення мають бути такі:

  • Дт 28 Кт 631 – (-)900 грн (1 080 - 180) (повернені товари, відображається способом «сторно»);
  • Дт 641 Кт 631 – (-)180 грн (відкориговано ПК з ПДВ).

Таким чином, при списанні за методом ФІФО (списуються запаси, які першими надійшли) проданий йогурт списується спершу за собівартістю першої партії, придбаної у першого постачальника:

  • Дт 902 Кт 28 – 2 100 грн (70 шт. х 30 грн);

Потім списується за собівартістю другої партії, придбаної у другого постачальника:

  • Дт 902 Кт 28 – 4 875 грн (5 850 - 975).

Таким чином, потрібно спершу списати собівартість повернених товарів, а потім списувати за методом ФІФО продані товари. В такому разі жодних різниць виникати не буде.

Тож, якщо як повернення товарів, так і їх продаж відбувається в межах одного звітного періоду, саме так, як наведено вище, і слід робити.

Але різниці можуть виникати, якщо продаж товару відбувається в одному звітному періоді, а повернення в іншому. В такому разі списання собівартості проданого відображатиметься проводками:

  • Дт 902 Кт 28 – 3 000 грн (списана собівартість першої проданої партії йогурту – 100 шт);
  • Дт 902 Кт 28 – 3 900 грн (120 х (39 – 6,50)) (списана собівартість другої партії).

Після відображення продажу йогурту на залишках, на рахунку 28 буде числитися 30 шт. за собівартістю 975 грн (30 х (39 – 6,50)). Але при поверненні цих 30 шт. проводки мають бути такі, як наведено вище:

  • Дт 28 Кт 631 – (-)900 грн (1 080 - 180) (повернені товари, відображається способом «сторно»);
  • Дт 641 Кт 631 – (-)180 грн (відкориговано ПК з ПДВ).

Але ж в такому разі на рахунку 28 залишається 75 грн (975 – 900). І цю різницю слід списати. Постає питання: на який рахунок списати?

На наш погляд, слід досписати на собівартість проданих товарів:

  • Дт 902 Кт 28 – 75 грн.

Якщо ж різниця від’ємна, її списують також на собівартість проданих товарів, але способом «сторно».

Ми навели власну думку щодо розглядуваного питання. Але для уникнення непорозумінь можна звернутися за консультацією до Мінфіну, який в Україні є державним органом, який відповідає за регулювання питань методології бухобліку (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Щодо податкових наслідків з податку на прибуток, то податкових коригувань для такої ситуації ПКУ не встановлює.

А ПДВ при поверненні товарів коригується в загальному порядку, прийнятому для операцій повернення товарів, виходячи з суми повернених товарів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Транспортний податок 2026: облік викрадених та знищених війною авто
    Наше підприємство є власником декількох автомобілів преміум-класу, які за віковими та вартісними критеріями підпадають під оподаткування транспортним податком у 2026 році. Однак через воєнні дії частина автопарку була втрачена: один автомобіль був викрадений окупантами, а інший — повністю знищений внаслідок обстрілу (фізично перетворився на брухт). Чи потрібно нам декларувати ці авто та сплачувати податок? Які документи необхідні для припинення податкових зобов'язань?
    13.02.202617
  • Окремі аспекти передачі транспорту у користування в умовах воєнного стану
    Чи має право комунальне некомерційне підприємство передати транспортні засоби, відображені на їх балансі, у користування військовим підрозділам в умовах воєнного стану?
    13.02.202611
  • За якою ціною можна продати замортизований ОЗ?
    У 2021 році ТОВ1 уклало попередній договір на придбання основного засобу у ТОВ2 вартістю 2 млн. грн. Було сплачено аванс - 1 млн. грн. ТОВ2 придбало ОЗ в кредит і протягом періоду з грудня 2021 р. по січень 2026 р. надавало його в оренду ТОВ1. Станом на 01.02.2026 року даний ОЗ повністю замортизований. Чи може ТОВ2 продати зараз даний ОЗ ТОВ1 за ціною, меншою, ніж 2 млн. грн? Як відобразити в обліку дану операцію? Які наслідки з ПДВ для обох підприємств?
    12.02.202653
  • Облік капітального ремонту орендованого приміщення
    На якому бухгалтерському рахунку слід відображати витрати на капітальний ремонт орендованого об'єкта нерухомості? Який порядок формування та амортизації субрахунку 117 «Створення необоротних активів» у контексті поліпшення орендованого майна?
    11.02.202636
  • Окремі аспекти бухгалтерського обліку об’єднання будівель і споруд в єдиний комплекс виробничих споруд
    Чи має право підприємство в бухгалтерському обліку припинити визнання окремих об’єктів основних засобів (будівель і споруд), що раніше обліковувалися та амортизувалися окремо, та сформувати один новий об’єкт основних засобів - «Комплекс виробничих споруд», шляхом сумування їх первісної вартості, додавання витрат на проєктні та реєстраційні послуги та з урахуванням раніше нарахованої амортизації?
    11.02.202646