Банківські гарантії: що в обліку?

Банківська гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань клієнта (принципала за гарантією) перед його контрагентом (бенефіціаром за гарантією), відповідно до якого банк бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку, а саме: сплатити у разі надання контрагентом (бенефіціаром по гарантії) до банку вимоги платежу, оформленої згідно умов банківської гарантії, що свідчить про порушення клієнтом своїх зобов’язань перед контрагентом.

Банківська гарантія згідно зі ст. 200 ГКУ є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань. Вона є письмовим підтвердженням (гарантійний лист) банку, іншої кредитної установи, страхової організації про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в такому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарантія може надаватися банками у різних випадках та з різними умовами, але це не впливає на бухоблік гарантій, який буде однаковим у всіх випадках їх отримання.

Забалансовий облік гарантії: гарантії та забезпечення надані обліковують на однойменному рахунку 05, а гарантії та забезпечення отримані — на позабалансовому рахунку 06 відповідно. Якщо банк резервує кошти принципала для того, щоб можна було списати їх на виконання регресу, то це схоже на надання цих коштів у заставу. Вартість заставного майна боржник теж відображає на рахунку 05 як надане забезпечення. Тому, на нашу думку,  суму зарезервованих коштів потрібно буде відобразити на рахунку 05. 

У балансі резервування грошових коштів під видану банком гарантію можна відобразити так: Дт 313 Кт 311, щоб відокремити зарезервовані кошти від тих, якими принципал може розпоряджатись без обмежень. При поверненні зарезервованих коштів робиться зворотній запис: Дт 311 Кт 313.

Якщо банк не резервує кошти, то у клієнта – принципала не буде записів за рахунком 05 та переміщення коштів на рахунок 313.

Оплата послуг банку. За домовленістю клієнта з банком може бути передбачена оплата послуг банка-гаранта, яка належить до оплати послуг банку, а не до фінансових витрат. Згідно з пп. 18 П(С)БО 16 плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків належать до адміністративних витрат, які обліковуються на однойменному рахунку 92.

Зважаючи на те, що банківська гарантія надається на певний строк, витрати на оплату послуг банку доцільно розподілити на відповідні майбутні звітні періоди із застосуванням рахунка 39, якщо вартість цих послуг є суттєвою. Докладніше про межу суттєвості ми писали тут.

Отже, якщо вартість послуг банку буде суттєвою, її доцільно розподілити через рахунок 39 на всі майбутні звітні періоди, протягом яких діє надана гарантія, а якщо вона буде визнана несуттєвою, її одразу можна списати до складу адміністративних витрат.

Для цієї ситуації ПКУ не передбачає коригувань фінрезультату з метою оподаткування.

***

Приклад. Підприємство перерахувало кошти банку для надання декількох гарантій в сумі 200 тис. грн. Банк видав гарантії, плата за надання гарантії становить 2000 грн (1 % від суми гарантії) та стягується з підприємства у момент надання гарантії. Якщо підприємство виконає всі умови, на яких надавалися гарантії, то після закінчення строку дії гарантії зарезервовані кошти будуть повернуті підприємству. Підприємство вважає суму витрат на оплату послуг банку несуттєвою і списує її до адміністративних витрат у періоді понесення цих витрат.

Бухгалтерський облік банківської гарантії у принципала

*) якщо кошти не резервуються, то цього запису не буде.

**) є альтернативний варіант обліку цієї суми – її можна напряму списати з рахунку 311 на рахунок 92 так само, як і витрати на розрахунково-касове обслуговування: Дт 92 Кт 311.