Як обліковувати товарну позику, яку отримало ТОВ від свого учасника?

Згідно зі ст. 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості.

Предметом товарної позики можуть бути тільки речі, визначені родовими ознаками. Відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦКУ річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві всім речам того самого роду, і вимірюється числом, вагою, мірою. Це можуть бути речі, що мають однакові характеристики (якість тощо) та які можна виміряти числом (1, 1 000 тощо), вагою (кг, л, т і тощо), мірою (ящики, вагони і тощо). Визначальну роль відіграє не вартість речей, а їх кількість та якість.

Відповідно до ст. 1048 ЦКУ договір позики вважається безпроцентним, якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Але якщо сторони в договорі визначають винагороду за користування предметом позики, то це не призведе до негативних наслідків для жодної зі сторін, головне правильно оподаткувати доходи сторони – отримувача винагороди.

В цьому випадку ТОВ отримало у позику будівельні матеріали від фізособи, і за договором позики зобов’язане повернути фізособі таку ж саму кількість таких же будівельних матеріалів.

***

Якщо ТОВ не виконає умови договору і не поверне учаснику відповідні речі, воно буде мати прострочену кредиторську заборгованість перед учасником. Після спливу строку позовної ця заборгованість стане безнадійною і ТОВ повинно буде її списати і визнати дохід. Крім спливу строку, можуть статися інші події, внаслідок яких заборгованість може стати безнадійною, проте це окрема тема для розгляду.

Докладніше про списання кредиторської заборгованості читайте у наших матеріалах:

• Кредиторська заборгованість: коли списувати?
• Інвентаризація заборгованостей-2023

У Законі  №2275 немає заборони на здійснення зарахування зустрічних вимог при збільшенні статутного капіталу ТОВ. Навпаки, ст. 18 Закону №2275 говорить про те, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників, при цьому додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою. Строго кажучи, при первісному формуванні СК Закон №2275 не передбачає зарахування зустрічних однорідних вимог, а ось при його збільшенні – прямо передбачає.

Можливість проведення зарахування зустрічних вимог передбачена ст. 601 ЦКУ і ст. 203 ГКУ. Для проведення таких дій необхідно, аби одночасно виконувалися три умови, а саме вимоги сторін мають бути: 1) зустрічними; 2) однорідними; 3) такими, строк виконання яких настав, або ж цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.

Для того, щоб ТОВ могло пред’явити вимогу до учасника,  спочатку слід прийняти рішення про збільшення статутного капіталу, внести зміни до статуту ТОВ та зареєструвати їх у держреєстратора. Лише після державної реєстрації збільшення розміру статутного капіталу виникає заборгованість учасника перед ТОВ, а у ТОВ — право вимагати погашення такої заборгованості.

Приклад. Учасник надав ТОВ у товарну позику будівельні матеріали – 65 кв. м ламінату товщиною 8 мм, клас зносостійкості 33/АС5, розмір 1286x194x8 мм, країна-виробник Німеччина, вартість 1 кв. м – 620 грн, вартість 65 кв. м -  40300 грн. ТОВ зобов’язане повернути цю позику, також у товарному вигляді – 65 кв. м такого ж ламінату товщиною 8 мм, клас зносостійкості 33/АС5, розмір 1286x194x8 мм, країна-виробник Німеччина. При цьому вартість повернутого ламінату може бути більше або менше від вартості отриманого ламінату – тоді у ТОВ виникають доходи або витрати. У таблиці показаний бухоблік описаних операцій у ТОВ.

Облік операцій щодо товарної позики у ТОВ

Як бачимо з вищенаведеної інформації та з прикладу, податкові наслідки з податку на прибуток виникають у ТОВ лише тоді, коли у нього виникають доходи або витрати, які впливають на фінрезультат. Оскільки ТОВ – неплатник ПДВ, то воно є малодохідником і тому не зобов’язане коригувати фінрезультат. Втім, для описаних операцій ПКУ не передбачає коригування фінрезультату.

ТОВ та фізособа-зановник не є платниками ПДВ, тож з ПДВ не виникає жодних наслідків.

У фізособи-учасника не виникає оподатковуваного доходу, тому що він надає позику, а не отримує, і також не отримує винагороду за надання товарів у позику. Внесок до статутного капіталу також не спричиняє податкових наслідків для учасника.

У додатку 4ДФ до єдиної звітності звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ передбачено відображення операцій з надання та поверення поворотної фінансової допомоги – ознаки доходу 153 та 197. Оскільки товарна позика не є поворотною фіндопомогою, операція з її повернення не відображається в додатку 4ДФ.