Бухоблік ПДВ за митними деклараціями після повернення з ЄП

Що робити з цим ПДВ згідно з ПКУ?

Згідно з пп. 9-1.2.1 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до пп. 9.5 підр. 8 розд. ХХ ПКУ та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пп. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ.

При цьому такі платники податків зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період перебування на ЄП (2%), в тому звітному періоді, в якому суми ПДВ, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пп. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, включено до складу податкового кредиту.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за такими необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (митної вартості).

При цьому в обрахунку показника ΣМитн враховуються суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ.

Детально застосування цієї норми ми пояснювали тут. ДПС пояснювала в Інформаційному листі №4/2023 тут.

Пояснимо цю розлогу норму простими словами:

Під час перебування на ЄП (2%) підприємство сплатило ПДВ під час митного оформлення імпортованих товарів. Такі платники повинні включити зазначені суми ПДВ на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій до складу податкового кредиту у строк не пізніше 31.10.2023 р. Тобто, в декларації за серпень, вересень та/чи жовтень 2023 р.

Щодо врахування такого ПДВ в в обрахунку показника ΣМитн, відповідаючи на питання 4 Інформаційного листа № 4/2023 ДПС зазначила, що обов’язковою умовою для такого врахування є зазначення у графі B митної декларації у рядку, в якому відображено відомості про сплату ПДВ, у квадратних дужках податкового номеру особи (імпортера), яка претендує на податковий кредит з ПДВ у розмірі відповідної сплаченої суми.

Якщо такі товари, імпортовані під час перебування на ЄП (2%), були продані в цей самий період, то на такі товари слід нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Причому базою оподаткування буде митна вартість таких товарів (див. відповідь на питання 3.4 в Інформаційному листі №4/2023). Про складання ПН на таке нарахування можна почитати тут.

А чи стосується ця норма ПДВ послуг митного брокера?

Ні, не стосується.

Як відобразити в бухгалтерському обліку?

Згідно з п. 9 НП(С)БО 9, до первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаються, серед іншого, суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству. Причому відповідно до п. 15 НП(С)БО 9 первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим НП(С)БО.

Під час отримання імпортованих товарів, коли підприємство перебувало на ЄП (2%) сплачене під час імпортного оформлення товару ПДВ не відшкодовувалося підприємству, а тому воно включалося до первісної вартості товарів. Надалі первісна вартість товару не змінюється – п. 15 НП(С)БО 9.

Врахування імпортного податкового кредиту та одночасне нарахування податкових зобов’язань не змінює бухоблік сум ПДВ в частині товарів, що були продані під час перебування на ЄП за ставкою 2%.

Коли платник був на ЄП за ставкою 2%, він включав весь імпортний ПДВ до первісної вартості імпортованих товарів: Дт 28 Кт 685. Товари, що були продані під час перебування на ЄП за ставкою 2%, були списані за вартістю, що включала імпортний ПДВ, і це було правильно. Тепер у платника є залишок товарів, у первісній вартості яких є імпортний ПДВ, щодо якого платник отримав право включити його у податковий кредит протягом серпня, вересня та жовтня 2023 року. Оскільки зміна первісної вартості товарів не передбачена НП(С)БО 9, пропонуємо нарахувати дохід на цю суму. Відповідні витрати будуть понесені тоді, коли буде списано товар, у первісну вартість якого був включений цей ПДВ.

Як варіант, можна згадати про те, що до первісної вартості покупного товару включаються суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються  підприємству. Після того, як підприємство отримало право на відшкодування імпортного ПДВ, цю суму можна виключити з первісної вартості і перенести до складу податкового кредиту з ПДВ. Але, повторимо, зміна первісної вартості не передбачена НП(С)БО 9.

З огляду на те, що ситуація нестандартна – ми ще ніколи не застосовували такий порядок обліку імпортного ПДВ, для уникнення непорозумінь для вирішення цього питання може бути доречним звернутися до Мінфіну. Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут. В Україні державним органом, що регулює питання методології бухгалтерського обліку, є Мінфін (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).

Далі покажемо все це на прикладі у таблиці.

Приклад. Платник ПДВ у липні 2023 року імпортував товар на суму 100000 грн і сплатив на митниці 26000 грн ПДВ. Станом на 31 липня було продано 60% товару без ПДВ, а 40% товару ще лежить на складі і було продано після 1 серпня вже з ПДВ. Платник донараховує ПЗ з ПДВ у вересні 2023 року.

 Таблиця

Розділ Б податкової накладної заповнюється так: