• Посилання скопійовано

Як та коли списати запаси та ОЗ комунального підприємства, які були втрачені, зіпсовані або вкрадені?

Комунальне підприємство перебуває у вимушеному простої з початку воєнного стану в Україні. Безпечного та безперервного доступу до приміщень підприємства працівники не мають. У 2022 році було встановлено факт розкрадання та псування майна, включаючи основні засоби, запасні частини та інші матеріальні цінності. Через це виникло декілька запитань...

Зокрема:

  • Була проведення часткова інвентаризація, результати були направлені до прокуратури для встановлення винної особи;
  • Порядок списання з балансу основних засобів регулює місцева влада та орган управління надає дозвільні документи на списання, запасні частини підприємство списує самостійно внутрішнім наказом затвердженим директором;
  • У річній звітності підприємство не відобразило розкрадання та псування цінностей, керуючись положенням про списання майна, наказом про вимушений простій на підприємстві, та не завершеним досудовим розслідуванням.

Питання: 

  • чи повинно було підприємство списати основні засоби та ТМЦ, які були пошкоджені, викрадені та визнані як непридатні до використання без дозвільних документів та якщо досудове розслідування ще триває, та не визначена винна особа за скоєння злочину? 
  • чи підлягають оподаткуванню ПДВ пошкоджені, викрадені та визнані як непридатні до використання основні засоби та ТМЦ? 
  • якими законодавчими нормами керуватися в даній ситуації та у військовий час? Чи можуть визнати недійсною річну звітність, якщо не відображена у бухгалтерському обліку дана ситуація? 
  • чи може підприємство виправити дану ситуацію у поточному 2023 році?

 

Відповідь:

Особливості інвентаризації у воєнний час

Про інвентаризацію ОЗ та запасів у воєнний час ми писали тут:

Відповідно до п. 8 розділу І Положення №879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал підприємств.

Керівники цих підприємств у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду. 

Отже, списання активів повинно починатися з їх інвентаризації. У період до відновлення безпечного доступу до активів, поки існують перешкоди доступу до них, така інвентаризація може здійснюватись за рішенням керівника. Це поки що не обов’язок. А ось після того, як зникнуть перешкоди доступу до активів, на 1 число наступного місяця потрібно обов’язково провести інвентаризацію.

Тож поки інвентаризація певних активів не проведена, у підприємства немає підстави для їх списання.

 

Щодо тих активів, по яких проведена часткова інвентаризація

Ті активи, які вже були проінвентаризовані та визначені як втрачені, зіпсовані, вкрадені тощо, в загальному випадку потрібно списувати незалежно від того, чи встановлено винну особу, чи ні. Але в даному випадку згідно з умовами запитання порядок списання з балансу основних засобів регулює місцева влада та орган управління надає дозвільні документи на списання, запасні частини підприємство списує самостійно внутрішнім наказом, затвердженим директором. Тож на нашу думку, ОЗ можна буде списати тільки після отримання дозволу від органу управління, а запаси (в т.ч. запчастини) комунальне підприємство повинно було списати самостійно.

Відповідно до п. 4 розділу ІV Положення №879, нестача цінностей та втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. У разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Ці суми втрат запасів відображаються за дебетом субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» та кредитом рахунків обліку запасів – 20, 22, 28 тощо. Списання робиться на дату видання наказу керівника про списання ТМЦ за результатами проведеної інвентаризації. 

Одночасно зі списанням товарів, винних у нестачі яких не встановлено, їх балансова вартість зараховується на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». 

Коли винну особу буде встановлено (коли буде закінчено розслідування та винесено вирок суду), то її зобов'язання з відшкодування підприємству спричиненої шкоди відображається за дебетом рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом 716 «Відшкодування раніше списаних активів». При цьому одночасно за кредитом субрахунка 072 списується вартість зіпсованих товарів, яка підлягає відшкодуванню винними особами. 

Якщо винних осіб встановлено не буде, такі суми підлягають списанню з рахунка 072 після закінчення терміну позовної давності.

При списанні запасів нараховуються зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ. Про нарахування ПДВ на вартість списаних запасів докладніше читайте тут.

Також пропонуємо до уваги цей матеріал про нарахування ПДВ при списанні основних засобів. Нагадаємо, що комунальне підприємство може списати  ОЗ з дозволу органу управління.

Виправлення фінансової звітності за 2022 рік

Ми з’ясували, що запаси потрібно було списати ще у 2022 році. Тому цю помилку в обліку потрібно виправляти як помилку минулих років відповідно до НП(С)БО 6.

Провести це списання у 2023 році не можна, тому що це витрати минулого 2022 року. При перевірці декларації з податку на прибуток за 2023 рік податкіці можуть не визнати такі витрати та зауважити, що їх потрібно було відобразити в обліку у 2022 році.

Від того, що у фінансовій звітності виявлено помилки, вона не стає недійсною, адже помилки підлягають виправленню. В даному випадку виправлення помилки слід відобразити в бухобліку на дату виправлення шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку:

  • Дт 442 Кт 20, 22, 28 – на вартість списаних запасів;
  • Дт 072 – вартість запасів, яка підлягає відшкодуванню винними особами.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток та подавало декларацію за 2022 рік, її теж потрібно виправити, щоб включити до неї фінрезультат з урахуванням списання запасів. При цьому до такої уточнюючої декларації слід додати виправлену фінзвітність, яка складається так, якби списання було проведено у 2022 році. Докладніше про цей момент – у цій консультації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік авансових внесків з обмінних пунктів за уточнюючою декларацією
    ТОВ (платник податку на прибуток) у 2024 році сплатило авансові внески з пунктів обміну валют, але отримало збиток. Внески відображено в ІКП лише у серпні 2025 року після подання уточнюючої декларації з додатком ЩАВ. В якому періоді (2024 чи 2025) та якими бухгалтерськими проведеннями відобразити нарахування та зарахування цих внесків? Як правильно відобразити цю операцію у фінзвітності з урахуванням виправлення помилки?
    Сьогодні 15:187
  • Включення плати за простій вантажу до собівартості
    Чи включається плата за простій вантажу на митниці до собівартості придбаних товарів у бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9, чи її слід класифікувати як штрафні санкції з відображенням у складі інших операційних витрат?
    Сьогодні 13:0913
  • Збирання кукурудзи перенесено на наступний рік: як відобразити в обліку та звітності?
    Сільськогосподарське підприємство (суб’єкт малого підприємництва) посіяло кукурудзу у 2025 році. Частину операцій збирання, перевезення та послуг елеватора перенесено на січень 2026 року. Як правильно відобразити ці витрати в бухобліку, розрахувати собівартість та показати у звітності?
    Сьогодні 10:1628
  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:2232
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1244