Оприбуткування та оплата нерезидентом товару в меншій сумі: облік та ПДВ

Визнання доходу

За нормами п. 8 НП(С)БО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

В даній ситуації ці умови виникають в момент отримання товару покупцем на своєму складі. Причому оскільки за договором кількість продукції визначається за даними ваг покупця, то саме така кількість і вважається тою, за яку здійснюється оплата за договором. 

Таким чином, бухгалтерські записи з визнання доходу (Дт 362 Кт 702) підприємство відображає на дату отримання соняшника покупцем на своєму складі, в кількості і сумі, визначеній на момент приймання товару покупцем.

До цього моменту відвантажений товар продовжує обліковуватися на балансі підприємства на окремому аналітичному рахунку до субрахунку обліку запасів, наприклад, 28 (товар в дорозі) тощо.

На який рахунок списати різницю відвантаженого товару за даними продавця і покупця?

Наприклад, продавець за даними зважування на своїх вагах відвантажив 24,5 т соняшника, а покупець прийняв за результатами зважування на своїх вагах 24,36 т. 

За даними договору дохід визнається від продажу 24,36 т, які і буде оплачено.

Що робити з різницею 0,14 т (24,5 – 24,36)?

В НП(С)БО 16, НП(С)БО 9, Законі про бухоблік, в Методрекомендаціях №2 це питання не врегульовано. 

На наш погляд, цю різницю потрібно списати на собівартість реалізації (субрахунок 902). Адже ця різниця не є нестачею чи втратами. Тобто, це не є кількісна втрата товару. Така різниця віртуальна і за даними питання виникає внаслідок похибки при зважуванні на вагах продавця і покупця.

За даними зважування на вагах продавця відвантажено саме 24,5 т. Тому і списувати на собівартість реалізації слід саме цю кількість.

Поряд з цим у підприємства має бути документальне підтвердження того, що це дійсно різниця, що виникла внаслідок похибки при зважуванні на вагах продавця і покупця. Тобто, мають бути зроблені відповідні розрахунки відповідальними особами продавця і покупця, оформлені у спосіб за домовленістю сторін, наприклад, у документах, за якими продукція передається покупцю.

Повторимося, що ми навели власний погляд на цю ситуацію.

Але слід сказати, що в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку віднесено до відання Мінфіну. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним звернутися до Мінфіну для отримання консультації з цього питання.

Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут.

Що з ПДВ?

Про особливості оподаткування ПДВ при експорті товару ми писали, приміром, тут.

Відповідно до пп. 189.17 ПКУ базою оподаткування при експорті товарів є договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу. 

Таким чином, якщо за даними митної декларації відвантажено 24,5 т соняшника за відповідною договірною ціною, то саме на таку кількість і вартість і виписується ПН та реєструється в ЄРПН.

Але якщо вартість експортованих товарів зменшилася, підприємство може письмово звернутися до митних органів з проханням внесення змін до митної декларації шляхом оформлення митним органом аркуша коригування, згідно з пп. 33 – пп. 38 Положення №450.

Якщо митний орган оформить такий аркуш, на дату такого оформлення слід виписати РК до ПН, та зареєструвати в ЄРПН, відобразивши в декларації з ПДВ того періоду, в якому аркуш складено і виписана РК, за умови його своєчасної реєстрації.

У разі, якщо аркуш коригування не буде оформлено, підстав для складання РК до ПН, складеної на дату оформлення митної декларації, немає.

Так само консультує ДПС в ІПК від 22.06.2022 р. № 835/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Валютний контроль

Це питання ми розглядали, приміром, тут.

Там зазначалося, що якщо сума різниці є меншою, ніж 400 000 грн, банком буде завершено здійснення валютного нагляду навіть якщо нерезидент сплатить суму меншу, ніж передбачалось першочерговою домовленістю.