Визнання доходу
За нормами п. 8 НП(С)БО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
В даній ситуації ці умови виникають в момент отримання товару покупцем на своєму складі. Причому оскільки за договором кількість продукції визначається за даними ваг покупця, то саме така кількість і вважається тою, за яку здійснюється оплата за договором.
Таким чином, бухгалтерські записи з визнання доходу (Дт 362 Кт 702) підприємство відображає на дату отримання соняшника покупцем на своєму складі, в кількості і сумі, визначеній на момент приймання товару покупцем.
До цього моменту відвантажений товар продовжує обліковуватися на балансі підприємства на окремому аналітичному рахунку до субрахунку обліку запасів, наприклад, 28 (товар в дорозі) тощо.
Розглянемо, на який рахунок списати різницю відвантаженого товару за даними продавця і покупця
Наприклад, продавець за даними зважування на своїх вагах відвантажив 24,5 т соняшника, а покупець прийняв за результатами зважування на своїх вагах 24,36 т. За даними договору дохід визнається від продажу 24,36 т, які і буде оплачено. Що робити з різницею 0,14 т (24,5 – 24,36)?
В НП(С)БО 16, НП(С)БО 9, Законі про бухоблік, в Методрекомендаціях №2 це питання не врегульовано.
На наш погляд, цю різницю потрібно списати на собівартість реалізації (субрахунок 902). Адже ця різниця не є нестачею чи втратами. Тобто, це не є кількісна втрата товару. Така різниця віртуальна і за даними питання виникає внаслідок похибки при зважуванні на вагах продавця і покупця.
За даними зважування на вагах продавця відвантажено саме 24,5 т. Тому і списувати на собівартість реалізації слід саме цю кількість.
Поряд з цим у підприємства має бути документальне підтвердження того, що це дійсно різниця, що виникла внаслідок похибки при зважуванні на вагах продавця і покупця. Тобто, мають бути зроблені відповідні розрахунки відповідальними особами продавця і покупця, оформлені у спосіб за домовленістю сторін, наприклад, у документах, за якими продукція передається покупцю.
Повторимося, що ми навели власний погляд на цю ситуацію.
Але слід сказати, що в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку віднесено до відання Мінфіну. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним звернутися до Мінфіну для отримання консультації з цього питання.
Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут.
Ослобливості оподаткування ПДВ при експорті товару
Про особливості оподаткування ПДВ при експорті товару ми писали, приміром, тут.
Відповідно до пп. 189.17 ПКУ базою оподаткування при експорті товарів є договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу.
Таким чином, якщо за даними митної декларації відвантажено 24,5 т соняшника за відповідною договірною ціною, то саме на таку кількість і вартість і виписується ПН та реєструється в ЄРПН.
Але якщо вартість експортованих товарів зменшилася, підприємство може письмово звернутися до митних органів з проханням внесення змін до митної декларації шляхом оформлення митним органом аркуша коригування, згідно з пп. 33 – пп. 38 Положення №450.
Якщо митний орган оформить такий аркуш, на дату такого оформлення слід виписати РК до ПН, та зареєструвати в ЄРПН, відобразивши в декларації з ПДВ того періоду, в якому аркуш складено і виписана РК, за умови його своєчасної реєстрації.
У разі, якщо аркуш коригування не буде оформлено, підстав для складання РК до ПН, складеної на дату оформлення митної декларації, немає.
Так само консультує ДПС в ІПК від 22.06.2022 р. №835/ІПК/99-00-21-03-02-06.
Валютний контроль
Це питання ми розглядали, приміром, тут.
Там зазначалося, що якщо сума різниці є меншою, ніж 400 000 грн, банком буде завершено здійснення валютного нагляду навіть якщо нерезидент сплатить суму меншу, ніж передбачалось першочерговою домовленістю.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити